Смотреть больше слов в «Українсько-польському словнику (Мар'яна Юрковського, Василя Назарука)»
ОББИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. ОББИ́ТИ, обі́б'ю́, обі́б'є́ш, док., що, чим, на чому.1. Б'ючи по чому-небудь, відокремлювати від нього частини.Муляр з куч... смотреть
ВІДБИВА́ТИ (ударами відокремлювати частину від цілого), ОББИВА́ТИ, НАДБИВА́ТИ, ЗБИВА́ТИ, ВІДКО́ЛЮВАТИ, ЛУПА́ТИ. — Док.: відби́ти, обби́ти, надби́ти, зб... смотреть
оббива́ти каблуки́, жарт. Енергійно, темпераментно, багато танцювати. Музика.. Однолітки весело оббивали каблуки на дискотеці. А їй було сумно (З газети). пооббива́ти каблуки́. — Заходьте, не цурайтеся, .. скоро дружки в вінках на весілля вас покличуть…— Пооббиваємо каблуки на весіллі (В. Большак). оббива́ти поро́ги. 1. перев. у кого, чого, кому, чиї, де. Постійно ходити, багато разів приходити до кого-небудь, кудись; часто бувати у когось, десь. (Олена:) Не часто ви нам пороги оббиваєте (І. Франко); — Я вашого сина не силувала мене брати; я до вас з хлібом з сіллю не ходила, порогів ваших не оббивала (І. Нечуй-Левицький); Розрахунок був дуже простий: набридне людині пороги оббивати — поїде геть. Так воно й сталося (В. Канівець). обчо́вгувати поро́ги, фам. А що сама вона любила обчовгувати чужі пороги, то скоро вся вулиця, далі куток, потім і село знали (Є. Гуцало); // Настирливо з’являтися десь, турбувати когось. — Що це таке повелося: кожен тобі лізе в квартиру. На роботі не відіб’єшся від них, та ще й тут пороги оббивають… (Іван Ле). обби́ти поро́ги. Так Аткінс оббив пороги, аж клерки всі в гамі й гомі: Цей безпритульний Томмі — Дуже настирний Томмі; Голову всім морочить (М. Бажан); // Перебувати подо обби́ти / оббива́ти пі́р’я з кого, кому, на кому і без додатка, зневажл. Покарати когось, примушуючи дотримуватися порядку, бути покірним і т. ін.; приборкати, побити когось. — Не тинялись з транзисторами по парках до півночі! Бо одне й друге знало: не прийде вчасно додому, то дістане по м’якишу,— все пір’я з нього обіб’ю!.. А цього, бач, пальцем не торкни! (О. Гончар). обби́ти / оббива́ти шку́ру на кому і без додатка, зневажл. Дуже побити когось або погрожувати фізичною розправою. Коли Мина оперіщив її (кобилу), вона у відповідь давай кидати задки .. Забризканий весь, шмагає (тварину) та лається: — Звірюга, сто бісів тобі в ребра!.. Шкуру обіб’ю! (О. Гончар).... смотреть
-аю, -аєш, недок., оббити, обіб'ю, обіб'єш, док., перех. 1) Б'ючи по чому-небудь, відокремлювати від нього частини. || чим, об що і без додатка. Очища... смотреть
-аю, -аєш, недок. , оббити, обіб'ю, обіб'єш, док. , перех. 1》 Б'ючи по чому-небудь, відокремлювати від нього частини.|| чим, об що і без додатка. Оч... смотреть
【未】1) 包钉上, 包皮, 蒙面2) 打落, 打下; 打断◇ Оббивати пороги 口 踏平…门坎, 常到…去磨
(зайве) збивати, відбивати; (горіхи) обтрушувати; (матерією) обпинати, обтягати; (залізом) оковувати; (пороги) обтоптувати, (часто бувати) ВЧАЩАТИ.
Оббива́ти, -ва́ю, -ва́єш; обби́ти, обіб’ю́, обі́б’єш, обі́б’є, обі́б’ють; обби́в, обби́ла; обби́й, обби́йте; обби́тий, -та, -те
недок. оббивати, док. оббитиto upholster, to cover
несов. - оббивати, сов. - оббити 1) обивать, обить 2) (ударами отделять) обивать, обить; сбивать, сбить • - оббивати пороги
див. ламати
оббива́ти дієслово недоконаного виду
техн. обивать
іти; просити
обивать пороги