Смотреть что такое ОБІЦЯТИ в других словарях:

ОБІЦЯТИ

ОБІЦЯ́ТИ (зобов'язуватися зробити щось, діяти певним чином), ОБІЦЯ́ТИСЯ розм.; НАХВАЛЯ́ТИСЯ розм. (хвастовито); ОБІЩА́ТИ розм., ОБІЩА́ТИСЯ заст., розм.... смотреть

ОБІЦЯТИ

ОБІЦЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., що і без дод.1. Давати обіцянку кому-небудь; зобов'язуватися зробити щось, діяти певним чином.Турок обіцяв, що за 2 тижні ... смотреть

ОБІЦЯТИ

Божитися, божкати, божкатися, єй-єйкати, заклинатися, заприсягатися, зарікатися, клястися, клястися-божитися, клястися-хреститися, маткобожитися, обіця... смотреть

ОБІЦЯТИ

Ліпше не обіцяти, як слова не додержати.Не годен слова додержати, так не обіцюй. Недодержання слова уважають слабим характером.Обіцяв Бог дати, та каза... смотреть

ОБІЦЯТИ

-яю, -яєш, недок., перех. і без додатка. 1) Давати обіцянку кому-небудь; зобов'язуватися зробити щось, діяти певним чином. || Запевняти кого-небудь, щ... смотреть

ОБІЦЯТИ

-яю, -яєш, недок. , перех. і без додатка.1》 Давати обіцянку кому-небудь; зобов'язуватися зробити щось, діяти певним чином.|| Запевняти кого-небудь,... смотреть

ОБІЦЯТИ

обіцятися, давати слово, зобов'язуватися, г. обіцювати, приобіцювати; (не робити) зарікатися, давати зарік; (успіх) подавати надії на; (гарну погоду) віщувати, пророкувати, г. заповідати; (щастя) усміхатися чим; (недобре) нахвалятися, загрожувати чим.... смотреть

ОБІЦЯТИ

[obicjaty]дієсл.obiecywać

ОБІЦЯТИ

обіця́ти[об'іц’атие]-ц'айу, -ц'айеиш

ОБІЦЯТИ

обіця́ти → "обіцювати"◊ золоті го́ри обіця́ти → "золотий" ◊ обіця́ти, а не доде́ржувати – паскудство обіцянки завжди потрібно виконувати (Франко)

ОБІЦЯТИ

Абяцанкаабяцаньнеабяцацьдакляраваць

ОБІЦЯТИ

1) обещать, разг. обещаться 2) (подавать надежды; предвещать) обещать, разг. сулить

ОБІЦЯТИ

(зобов'язуватися зробити щось) розм. обіцятися, діал. зарікатися.

ОБІЦЯТИ

【未】 答应, 允诺, 允许

ОБІЦЯТИ

To promise; (присягтися) to swear

ОБІЦЯТИ

абяцанкаабяцаньнеабяцацьдакляраваць

ОБІЦЯТИ

Обіця́ти, -ця́ю, -ця́єш

ОБІЦЯТИ

абяцанка абяцаньне абяцаць дакляраваць

ОБІЦЯТИ

обіця́ти дієслово недоконаного виду

ОБІЦЯТИ

{обіца́тие} -ца́йу, -ца́йеиш.

ОБІЦЯТИ

give ones word, pledge

ОБІЦЯТИ

დაპირება

T: 445