Смотреть что такое МИМОХІТЬ в других словарях:

МИМОХІТЬ

МИМОВО́ЛІ (без певного наміру; всупереч власній волі), МИМОВІ́ЛЬНО, НЕВІ́ЛЬНО, МИМОХІ́ТЬ, ПОНЕВО́ЛІ розм., МИМОВІ́ЛЬ розм., НЕДОБРОХІ́ТЬ заст.; НЕСАМОХ... смотреть

МИМОХІТЬ

МИМОХІ́ТЬ, присл.Те саме, що мимово́лі.Радо простила [Краньцовська] йому те немиле слово, що вирвалося йому перше мимохіть (Л. Мартович);У неділю хазяї... смотреть

МИМОХІТЬ

мимохі́ть[миемоух’іт']присл.

МИМОХІТЬ

прислівникПаронім: мимохідьненарокомневольно

МИМОХІТЬ

пр., несамохіть, мимоволі, ненароком, мимовільно, підсвідомо, само собою; (проти волі) не хотівши, недоброхіть, ок. невласновільно, р. знехотя.

МИМОХІТЬ

присл. Те саме, що мимоволі.

МИМОХІТЬ

нар. 1) невольно; непроизвольно; помимо воли 2) (по необходимости) разг. поневоле, волейневолей

МИМОХІТЬ

Мимохі́ть, присл.

МИМОХІТЬ

мимохі́ть прислівник мимоволі незмінювана словникова одиниця

МИМОХІТЬ

див. мимоволі

МИМОХІТЬ

див. мимоволі

МИМОХІТЬ

присл. Те саме, що мимоволі.

МИМОХІТЬ

{миемоухі́т} присл..

МИМОХІТЬ

ძალაუნებურად

T: 135