Смотреть больше слов в «Українсько-польському словнику (Мар'яна Юрковського, Василя Назарука)»
БАНКІВНИ́К, а́, ч.Той, хто тримає банк (див. банк³), банкує під час гри в карти.
-а, ч. Той, хто держить банк (див. банк I у 2 знач.), банкує під час гри в карти.
імен. чол. роду, жив.розм.банкомет
[bankiwnyk]ч.bankowiec
карт.banker; dealer; keeper
-а, ч. Той, хто держить банк (див. банк I у 2 знач. ), банкує під час гри в карти.
банківни́к іменник чоловічого роду, істота
карт. банкомёт
банківник, -а