КОРІНЬ

-реня n 1. korzeń 2. pierwiastek (w matematyce i gramatyce) пустити ~ zapuścić korzenie, zakorzenić się

Смотреть больше слов в «Українсько-польському словнику (Мар'яна Юрковського, Василя Назарука)»

КОРА →← КОРІННЯ

Смотреть что такое КОРІНЬ в других словарях:

КОРІНЬ

КО́РІНЬ, реня, ч.1. Один з основних вегетативних органів вищих листостеблових рослин, що міститься в землі й за допомогою якої рослина всмоктує з ґрунт... смотреть

КОРІНЬ

КОРІНЬ (лат. radix) — вегетативний, в основному підземний орган, характерний лише для вищих рослин; вперше сформувався у плаунів, хвощів, папоротей. К.... смотреть

КОРІНЬ

вирива́ти (викорчо́вувати) / ви́рвати (ви́корчувати) з ко́ренем (корі́нням) кого, що. Остаточно знищувати або ліквідовувати кого-, що-небудь. І твій батько, а мій вірний друг, сказав йому: “Зайду, Сафроне, до тебе. Небезпремінно зайду, коли твоє кодло буду із коренем виривати” (М. Стельмах); Нахвалявся прийти із сокирою та й викорчувати вас із корінням... (А. Дімаров); // тільки док. Покінчити з ким-, чим-небудь, позбутися когось, чогось. — Нема йому більше місця в Ольжинім серці! — пристукнула Ірина кулачком по Кочубеєвому столу. — З корінням, каже, вирву з душі того проклятущого... (О. Гончар). в ко́рені. У самій основі, суті. Такі думки і погляди в корені чужі мені (З усн. мови). диви́тися / гля́нути в ко́рінь чого і без додатка. Глибоко вникати в суть чого-небудь, звертати увагу на головне, істотне, суттєве. (Назар:) Людям треба говорити правду, а не малювати ідилічні картинки .. Секретар парторганізації! Ти ж у корінь мусиш дивитись, Якове (М. Зарудний); Ніхто з учених не зміг глянути в корінь поетового родоводу (Шевченкового походження) бодай на сторіччя (З газети). доко́пуватися / докопа́тися до ко́реня (до корі́ння). Глибоко, вдумливо аналізуючи що-небудь, з’ясовувати його суть. Він ніколи не буде ні письменником, ні інженером, бо не здатний серйозно вчитись і докопуватися до коріння (О. Донченко). до ко́реня, зі сл. зни́щити. Повністю, остаточно. Всі були згодні, що її (банду) якнайшвидше треба до кореня знищити (І. Головченко і О. Мусієнко). ма́тері (бі́сові) його́ (їх, її́ і т. ін.) кові́нька (ко́рінь). 1. лайл. Уживається для вираження незадоволення, обурення, досади і т. ін. з приводу чого-небудь. — Так не годиться голові (співати).— Овва! Люде почують, будуть тюкати. Ви ж голова,— здержував Чабанця десяцький. — А матері їх ковінька! А що мені до того? (І. Нечуй-Левицький); — Що, дядьку? — Орчики роблю мат-тері його ковінька! Я, Никодим Динька, роблю орчики (М. Зарудний). 2. Уживається для вираження захоплення з якого-небудь приводу. (Марко:) От я й був парубком повного калібру, бісові його ковінька. Ге, та що там згадувати! (З. Мороз). переверта́ти / переверну́ти догори́ дном (нога́ми, ко́ренем) кого, що. 1. Учиняти безладдя, хаос, розгардіяш. З Катею вони завжди регочуть, перевертаючи у хаті все догори дном (В. Козаченко); На копійку вип’є, а прийде додому — усе догори дном переверне (Панас Мирний). 2. Дуже старанно, ретельно перешукати десь що-небудь. У царському палаці рано шукають молоду — ходять, бігають. Перевернули догори ногами всі світлиці, а дівчини нема (Три золоті сл.). 3. Різко змінювати що-небудь, робити зовсім іншим, не таким, як було. Партецькому зараз дуже потрібні вірні люди. Здавалось, коли б він мав десяток вірних людей, то перевернув би догори ногами весь Галичин (М. Ю. Тарновський); Ота шепелява .. тютя якимсь чином перетворилась в силу, яка спроможна перевернути догори коренем все Зонине життя (Ірина Вільде). переверта́ти уго́ру нога́ми. Але щоб не здавалось, що ми якось парадоксально перевертаємо угору ногами у пусти́ти / рідше пуска́ти корі́ння (ко́рінь) в що, в чому. 1. Прижитися, закріпитися, обжитися де-небудь. Уявіть тих, хто залишив своє чисте, молоде, чудове місто, яким пишався, у якому вже пустив коріння, народжував дітей (Ю. Щербак); Пристав до вдовиці у прийми: двоє дітей, батько старий, хазяйство не яке, зате млин оце. Якщо як, то, може, й зовсім коріння пущу отут (А. Головко); Там ви пустили корінь, бо там ваша Василина .. до колиски клала та й співала вашим дітям (І. Чендей). 2. Стати постійним; надійно, міцно утвердитися. Розлад у Сніжковій сім’ї все глибше пускав коріння своє (К. Гордієнко); Ідея не задовольняється тим, що існує зараз, ні, вона прагне пустити коріння глибше, переконати вас, що вона вічна (В. Підмогильний). пуска́ти корінці́. Писар почув, що в йому запалюється злість, що вона пускає в його душі корінці (І. Нечуй-Левицький). руба́ти (рі́зати) під ко́рінь кого, що. Підривати основу існування кого-, чого-небудь. — Мене (Задніпровський) ріже під корінь (М. Стельмах); Міцно стояв на землі Степан Куреня. І раптом — земля з-під ніг! Караул, рятуйте, кревне однімають, рубають під корінь (В. Дрозд). руба́ти де́рево під са́мий ко́рінь. Ісус узявся до діла набагато рішучіше, заходившись рубати дерево під самий корінь. Щоправда, й він часом звертається до священного тексту, спростовуючи .. фарисейські приписи (З журналу).... смотреть

КОРІНЬ

КО́РІНЬ (частина рослини, що міститься в землі й за допомогою якої рослина всмоктує з ґрунту воду з поживними речовинами); КОРЕНЕВИ́ЩЕ (перев. корінь б... смотреть

КОРІНЬ

-реня, ч. 1) Частина рослини, що міститься в землі й за допомогою якої рослина всмоктує з ґрунту воду з поживними речовинами. || Деревина або речовина... смотреть

КОРІНЬ

-реня, ч. 1》 Частина рослини, що міститься в землі й за допомогою якої рослина всмоктує з ґрунту воду з поживними речовинами.|| Деревина або речовина... смотреть

КОРІНЬ

Iпереважно підземний орган судинних рослин; засвоює з ґрунту воду разом з мінеральними солями та прикріплює рослину до субстрату; іноді виконує ін. фун... смотреть

КОРІНЬ

1) (у різн. знач.) rootкорінь зла — the root of all evilкорінь зуба — root of the tooth (fang); (рештка) stump, stubдивитися в корінь — to get at the r... смотреть

КОРІНЬ

【阳】1) (植物的) 根(部); (头发﹑ 死齿等的) 根2) 转 根源2) 数 根◇ Корінь зла 万恶之源Дивитися в корінь 寻根问底, 深入事物的本质

КОРІНЬ

імен. чол. родукореньвід слова: корінняімен. сер. родукорень сущ. муж. рода

КОРІНЬ

ко́рінь[кор'ін']-реин'а, ор. -реинеим, м. (на) -реин'і, р. мн. -реин'іў

КОРІНЬ

[korin']ч.korzeń бот.

КОРІНЬ

корінь:◊ корінь спра́ви суть справи (ст): – Тут ми доходимо до кореня справи, – сказав мій неоціненний пан інструктор (Керницький)

КОРІНЬ

(рослин) зб. коріння; (зуба) пень; П. початок, походження; (зла) джерело, основа, причина.

КОРІНЬ

корень солодкий корінь — бот. солодка, лакричник, лакрица; солодковый корень фарм.

КОРІНЬ

Ко́рінь, ко́реня, -реневі, -ренем; ко́рені, -нів

КОРІНЬ

{ко́рін} -реина, ор. -реинеим, м. (на) -реині, р. мн. -реиніў.

КОРІНЬ

ко́рінь іменник чоловічого роду

КОРІНЬ

матем. корень

КОРІНЬ

корінь, -реня

КОРІНЬ

ფესვი

КОРІНЬ БАГАТОЧЛЕНА

корень многочлена

КОРІНЬ РІВНЯННЯ

Розв'язок рівняння; напр., к. р. x2-4x-21 = 0 є числа 7 та -3.

КОРІНЬ РІВНЯННЯ

корень уравнения

T: 89