Смотреть больше слов в «Українсько-польському словнику (Мар'яна Юрковського, Василя Назарука)»
КРИК (сильний різкий звук голосу), ПО́КРИК розм., ГУК розм., РЕ́ПЕТ розм., ЗІПА́ННЯ розм., ФУК діал.; СКРИК (раптовий, уривчастий); ГРИ́МАННЯ (погрозли... смотреть
ЗОЙК, у, ч. Голосний, несамовитий крик (перев. як вираз жаху, відчаю, благання допомоги і т. ін.). Незабаром у нічній тиші залунали крики і зойки людей, яких убивали (Мак., Вибр., 1956, 538); — Ляга-а-й! — пролунав хрипкий зойк. Офіцери впали.. Посипались бомби (Довж., І, 1958, 359); І в ту ж мить бахнув постріл.. Сунули натовпом, зчинивши гвалт і ревище на все село. Крик, зойки — «рятуйте!» Аж моторошно (Головко, II, 1957, 344); — Петре! Петре! — ридала вона, ламаючи руки,— Петре, чи ти чуєш мій зойк, мою муку? (Тулуб, Людолови, І, 1957, 163); * Образно. Сцена порожніє… Бігають прожектори, немає братів, і стоїть над сценою розпачливий зойк оркестру (Ю. Янов., II, 1958, 20); * У порівн. — Де Тася? — як зойк, вирвалось з його грудей (Дмит., Розлука, 1957, 36); // Жалібний стогін. Тихі зойки доносилися щораз ближче (Фр., V, 1951, 25); // Крик, квиління (птахів). Прибої хвиль, громади дальніх гір, чаїний зойк, роздерті вітром тучі… (Сос., Солов. далі, 1957, 143). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 679.... смотреть
-у, ч. Голосний, несамовитий крик (перев. як вираз жаху, відчаю, благання допомоги і т. ін.). || Жалібний стогін. || Крик, квиління (птахів).
-у, ч. Голосний, несамовитий крик (перев. як вираз жаху, відчаю, благання допомоги і т. ін.).|| Жалібний стогін.|| Крик, квиління (птахів).
【阳】1) (突然的) 叫喊声2) 号叫(声), 号啕, 哀号, 号哭3) 呻吟声, 哼哼声
імен. чол. родувскрик
див. звучання; крик
Зойк, зо́йку, у -ку; зо́йки, -ків
вскрик; вопль; стон; собир. крик; вопли; стоны
Wail, scream; yell
зойк іменник чоловічого роду
Skrik
Skrik
див. КРИК.
зойк, -у
ყვირილი