Смотреть что такое ЗВИЧКА в других словарях:

ЗВИЧКА

ЗВИ́ЧАЙ (загальноприйнятий порядок, правила, які здавна існують у житті, побуті якогось народу, колективу, сім'ї і т. ін. і передаються наступним покол... смотреть

ЗВИЧКА

-и, ж. 1) Певний спосіб дії, життя, манера поведінки або висловлювання, схильність до чогось, що стали звичними, постійними для кого-небудь. || Власти... смотреть

ЗВИЧКА

імен. жін. родурозм.1. певний спосiб дiї, життя, манера поведiнки, схильнiсть до чого-небудь2. умiння, навикпривычка¤ набувати звички -- приобретать п... смотреть

ЗВИЧКА

-и, ж. 1》 Певний спосіб дії, життя, манера поведінки або висловлювання, схильність до чогось, що стали звичними, постійними для кого-небудь.|| Власти... смотреть

ЗВИЧКА

Habitнабути звички — to fall (to get) into the habit (of)погані звички — bad habitsза звичкою — from force of habitстати звичкою — to become a habit

ЗВИЧКА

[zwyczka]ж.zwyczaj, nawyk, przyzwyczajenieпогана звичка — uzależnienie

ЗВИЧКА

зви́чка[звичка]-чкие, д. і м. -иц':і, р. мн. -чок

ЗВИЧКА

【阴】 习惯, 习气, 习尚За давньою звичкою 按例

ЗВИЧКА

привычка; обыкновение; обычай; разг. повадка, замашка, ухватка за давньою звичкою — по старой привычке [памяти]

ЗВИЧКА

див. звичай

ЗВИЧКА

Зви́чка, -чки, -чці; зви́чки, -чок

ЗВИЧКА

Звычайзвычка

ЗВИЧКА

{зви́чка} -чкие, д. і м. -и́ц:і, р. мн. -чок.

ЗВИЧКА

habit • усталена ~ ingrained habit

ЗВИЧКА

зви́чка іменник жіночого роду

ЗВИЧКА

Habitude

ЗВИЧКА

звычайзвычка

ЗВИЧКА

звычай звычка

ЗВИЧКА

ჩვევა

T: 81