Смотреть больше слов в «Українсько-польському словнику (Мар'яна Юрковського, Василя Назарука)»
I. ДОВО́ДИТИСЯ (бути необхідним, неминучим або можливим у зв'язку з певними обставинами), ТРАПЛЯ́ТИСЯ, ПРИВО́ДИТИСЯ частіше док., ВИПАДА́ТИ, ПРИПАДА́ТИ... смотреть
дієсл. недокон. виду (що робити?)Дієприслівникова форма: доводившись, доводячисьбути комусь ким-небудьприходитьсяДеепричастная форма: приходясь дієсл.... смотреть
I док. довестися1) безос. (бути необхідним, неминучим) to have toйому довелося поїхати — he had to leave2) безос. (випадати на долю) to fall to the lot... смотреть
I [доводиетиес'а]-оджус'а, -диес':а, -диец':а, -д'ац':а; нак. -одз'с'а, -од'теис'а, недок. (бути спорідненим)II [доводитиес'а]-воуджус'а, -одиес':а, -о... смотреть
I -иться, недок., довестися, -едеться, док., безос.Бути необхідним, неминучим у зв'язку з певними обставинами. || Мати можливість. II -джуся, -дишся, ... смотреть
I【未】 (无人称句中用作谓语) 遇到机会, 得到可能, 得以Йому доводиться все робити самому 他事事都得自己做II【未】 (表示亲属关系) …是…的(什么人), 是…亲属Він доводиться йому дядьком 他是他的伯伯(叔叔)
I -иться, недок. , довестися, -едеться, док. , безос. Бути необхідним, неминучим у зв'язку з певними обставинами.|| Мати можливість.II -джуся, -дишся,... смотреть
несов. - доводитися, сов. - довестися 1) безл. приходиться, прийтись; случаться, случиться; разг. доводиться, довестись (выпасть на долю); сов. разг. привестись (в прошлом) 2) (только несов. - о родстве) приходиться, доводиться він доводиться йому дядьком — он приходится [доводится] ему дядей... смотреть
I {дово́диетиеса} -о́джуса, -диес:а, -диец:а, -дац:а; нак. -о́дзса, -о́дтеиса, недок. (бути спорідненим)II {доводи́тиеса}-воуджу́са, -о́диес:а, -о́диец:а, -о́дац:а; нак. -ди́са, -воуді́ц:а, док. (водячи, зазнати неприємностей).... смотреть
дово́дитися 1 дієслово недоконаного виду бути необхідним безос. дово́дитися 2 дієслово недоконаного виду про спорідненість доводи́тися дієслово доконаного виду водячи, зазнати неприємностей... смотреть
Мець
мець
мець
Вряди-годи в засобах масової інформації натрапляєш на слово зрідні. А чи українське воно? Це невдала калька з російського сродни, яку не ввів до свого реєстру жоден словник. Українська літературна мова в такому разі вдається до дієслова з іменником або з прикметником та іменником: бути (доводитися) родичем, бути ріднею, рідний брат (рідна сестра) комусь чи чомусь. “Вони йому родичі: дідового сусіда молотники” (жартівлива приповідка), “Його жінка – то рідна сестра (а не зрідні) відьми!” (з живих уст).... смотреть