Смотреть что такое ДІМ в других словарях:

ДІМ

БУДИ́НОК (будівля, призначена для житла або для розміщення різних установ), ДІМ, ОСОБНЯ́К (добре впорядкований будинок міського типу; звичайно для одні... смотреть

ДІМ

ДІМ, до́му, ч. 1. Будівля, признач. для житла або для розміщення різних установ; будинок. Широка, обсаджена кипарисами стежка веде до дверей у літній триклініум [трикліній] на розі двоповерхового дому (Л. Укр., II, 1951, 385); Дім у Семена Непийводи був такий веселий, що стріха на ньому, як у задерикуватого парубка шапка, була набакир (Вишня, І, 1956, 353); * Образно. Тому й дорога нам Радянська Вітчизна, Що їй віддаємо і силу, й уміння, і мрії політ, Що в ній ми будуємо сонячний дім Комунізму (Гірник, Друзі.., 1953, 9). 2. Приміщення, в якому живуть люди; житло. Цариця Клітемнестра з царським намісником Егістом наглядають, як раби й рабині кінчають прикрашати дім (Л. Укр., II, 1951, 328); Радісні вигуки наповнили дім (Смолич, II, 1958, 38). З до́му: а) з свого житла. Яків поплівся з дому та до шинку (Мирний, І, 1954, 276); б) з рідних місць. Сьогодні виїжджаю з дому і завтра буду за границею (Л. Укр., V, 1956, 145); По́вен дім кого — велика кількість (про людей). Хай їм стидно [соромно] буде так забувати про мене, хорого. Адже повен дім людей, які вміють писати (Коцюб., III, 1956, 444). 3. Приміщення, люди, що в ньому живуть, та їх господарство. В хату вскочив господар дому, в шубі, в шапці, в калошах з снігом, низький, з злими очима й тремтячою бородою (Коцюб., І, 1955, 403); Я люблю, коли є в домі діти І коли вночі вони сміються (Рильський, Голос. осінь, 1959, 20); // Про сім’ю або людей, що живуть в одному приміщенні. Я йду, а може, саме у цю хвилину ввесь дім вже знає страшну новину — і панна Анеля в істериці б’ється, читаючи лист: «Я вас кохав» (Коцюб., II, 1955, 267); Не знали про його переконання і в домі Карташових, де він давав урок розбещеному синкові старого полковника (Панч, В дорозі, 1959, 53). 4. рідко. Монархи одного роду, що послідовно замінювали один одного. Більшість європейських держав була зайнята питанням про долю іспанських володінь у зв’язку з очікуваною смертю престарілого і бездітного іспанського короля, який походив з австрійського дому Габсбургів (Іст. СРСР, II, 1957, 10); Он — палац Зимовий. В нім Розміщався царський дім (Нех., Ми живемо.., 1960, 120). Бо́жий дім, заст. — церква. Дознався був владика, що сліпий старець чинить у божому домі одправу, — і заборонив (Вовчок, І, 1955, 9); Дім розпу́сти; Публі́чний дім — у капіталістичному суспільстві — будинок, де живуть і приймають відвідувачів проститутки. Я аж геть пізніше дізнався, що мешкав у тайнім домі розпусти (Стеф., II, 1953, 14); [Ольга:] Тут не публічний дім! [Ряженко:] Та хіба я не знаю? Тут жіночий монастир (Мик., І, 1957, 305); Жо́втий дім, заст. — лікарня для психічнохворих. — А казали, що його в жовтий дім відправили?.. (Гончар, Таврія.., 1957, 35). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 306.... смотреть

ДІМ

Iхата, барак, білогородок (хата в загадці), буда (про дім знев.), будигарня (стара хата), будинок, будиночок, буждигарня (стара хата), бурдей, бурдея, ... смотреть

ДІМ

дім — 1) (зменшено-пестливі — дімо́к, до́мик, домо́к, до́мичок, домо́чок) будинок для помешкання, саме помешкання, де живуть люди (див. ще ха́та); за народними віру­ваннями, дім та його забудування завжди підпадають під вплив злої сили, яка хоче пошкодити людині; але в домі за всім пильнує свій до­мови́к (див.) і не підпускає до нього нечистих з їхніми злими задумами; споконвіку волхви й відуни прога­няли нечисту силу від дому, бо ча­сом злий дух захоплює дім і не дає спокою мешканцям. Горе тому, в кого нема порядку в дому (приказ­ка); Згода дім будує, а незгода руй­нує (М. Номис); Дім на чотирьох ногах (приказка); Не пізно до свого дому і опівночі (приказка); Мав собі домочок і садок (Марко Вовчок); Домичок в неї біленький (П. Чубинський); 2) приміщення, люди, що в ньому живуть, та їхнє господар­ство. Свій дім — не ворог: коли при­йдеш, то прийме (приказка); В чу­жому домі будь привітливий, а не примітливий (приказка); Дім без господаря плаче (І. Франко); 3) Бо́­жий дім — стара народна назва церкви. Чужі, брате, сестри з Бо­жого дому йдуть (М. Максимо­вич); Дознався був владика, що слі­пий старець чинить у Божому домі одправу, — і заборонив (Марко Вов­чок); 4) жо́втий дім — стара народ­на назва лікарні для психічно хво­рих; 5) ви́їзд із до́му (див.). Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 189-190.... смотреть

ДІМ

дому, ч. 1) Будівля, признач. для житла або для розміщення різних установ; будинок. •• Акцептний дім — банк, який спеціалізується на акцептуванні чи г... смотреть

ДІМ

Або самому вдома жити, або тужити.Говорить чоловік, який думає, що одруження не принесе йому щастя.Дім вести, то не бородою трясти.Господарювання не є ... смотреть

ДІМ

відби́ти / відбива́ти від до́му кого. Відохотити кого-небудь бувати вдома або від виконання своїх домашніх, сімейних справ. — А вам заздро на мого чоловіка? — вмішається Галя.— Та ще б, дивіться, не заздро було! Де ж таки — чужу жінку зовсім від дому одбив! (Панас Мирний). відби́тися / відбива́тися від до́му (від сім’ї́). Перестати бувати вдома або втратити інтерес до домашніх, сімейних справ. Поступлю я, тату, в суд або десь в урядники, таки в нашому місті. І од дому не одіб’юся, і до чину дослужуся (І. Нечуй-Левицький); — За роботою і товариством зовсім, Іване, відбився ти від сім’ї (М. Стельмах). казе́нний ді́м, ірон. В’язниця. — Ці листівки можуть прискорити вам арешт.— А може, вони якось відтягнуть його? — засміявся Степан Васильович, іще не дуже вірячи, що йому доведеться потрапити в казенний дім (М. Стельмах).... смотреть

ДІМ

дому, ч. 1》 Будівля, признач. для житла або для розміщення різних установ; будинок.Акцептний дім — банк, який спеціалізується на акцептуванні чи гара... смотреть

ДІМ

імен. чол. роду1. будiвля, признач. для житла або для розмiщення рiзних установ; будинок2. житло3. примiщення, люди, що в ньому живуть, та їх господар... смотреть

ДІМ

[dim]ч.budynek, domдім відпочинку — ... wczasowyкурортний дім — ... kuracyjnyвдома — w ...u

ДІМ

1) (будівля) house, buildingдім розпусти — brothelвийти з дому — to leave the house, to go out2) (домівка) home

ДІМ

дім:◊ з доброго дому із порядної, інтелігентної родини (ср, ст): У воєнний час навіть дівчата з дуже “добрих домів” і з дуже міцними моральними засадами рідко відкидають спокусу гарного одягу (Тарнавський З.) ◊ па́ні дому → "пані"... смотреть

ДІМ

БУДИНОК, (величезний) будівля, споруда; ФР. хата, домівка, господа, пристановище, р. домівля, (батьків) п. стріха; З. П. сім'я, родина; (царський) династія; (торговий) фірма; домок, домик, домочок, домина.... смотреть

ДІМ

【阳】1) 房子, 房屋, 住房2) 住宅, 住所; 家Вийти з дому 从家里出来2) 家务

ДІМ

[д'ім]дому, м. (на) дом'і, мн. доми, доум'іў

ДІМ

1. Громадська будівля, присвячена пам'яті про важливу подію або призначена для культурно-освітніх цілей громади. 2. Житлове приміщення.

ДІМ

Будовабудынакдомхата

ДІМ

(род. дому) дом; рит. кров (жилище) батьківський дім — рит. отчий дом [кров]

ДІМ

Дім, до́му, до́мові, в до́мі; доми́, -мі́в, -ма́м

ДІМ

дім іменник чоловічого роду * Але: два, три, чотири до́ми

ДІМ

син. хаза, хавіра, хата, харіус, хатинка, хілядка.

ДІМ

{дім} до́му, м. (на) до́мі, мн. доми́, доумі́ў.

ДІМ

будовабудынакдомхата

ДІМ

будова будынак дом хата

ДІМ

Hjem

ДІМ

Hjem

ДІМ

техн. дом

ДІМ

дім, дому

ДІМ

სახლი

ДІМ

home

ДІМ РОЗПУСТИ

публичный дом, дом терпимости

T: 138