Смотреть больше слов в «Українсько-польському словнику (Мар'яна Юрковського, Василя Назарука)»
ВЛИВА́ТИ¹ (УЛИВА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВЛИ́ТИ (УЛИ́ТИ), ВВІЛЛЯ́ТИ (УВІЛЛЯ́ТИ, УЛЛЯ́ТИ), увіллю́, уві́ллє́ш і уллю́, уллє́ш, док., що, у що.1. Лити що... смотреть
ВВО́ДИТИ (УВО́ДИТИ) мед. (впускати, лити що-небудь у тканини чи порожнини організму), ВЛИВА́ТИ (УЛИВА́ТИ). — Док.: ввести́ (увести́), вли́ти (ули́ти), ... смотреть
I (уливати), -аю, -аєш, недок., влити і ввілляти (улити, увілляти), увіллю, увіллєш і уллю, уллєш, док., перех.1) Лити що-небудь кудись, усередину чог... смотреть
недок. вливати, док. влитиto pour in(to); to infuse into (тж. мед.)вливати ліки тварині — to drenchвливати по краплі — to put in by drops (drop by drop... смотреть
I (уливати), -аю, -аєш, недок. , влити і ввілляти (улити, увілляти), увіллю, увіллєш і уллю, уллєш, док. , перех. 1》 Лити що-небудь кудись, усередину ... смотреть
[wływaty]дієсл.wlewać
влива́ти 1 дієслово недоконаного виду лити в середину чогось; додавати влива́ти 2 дієслово недоконаного виду обливати, заливати що-небудь
Влива́ти, -ва́ю, -ва́єш; вли́ти, увіллю́, увіллє́ш або віллю́, віллє́ш; влий, вли́йте
I несов. - вливати, уливати, сов. - влити, ввілляти, увілляти, улити вливать, влить; наливать, налить II см. уливати I
Hälla
Helle
Hælde
ВЛИВАТИ 1 (УЛИВА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВЛИ́ТИ і ВВІЛЛЯ́ТИ (УЛИ́ТИ, УВІЛЛЯ́ТИ), увіллю́, увіллє́ш і уллю́, уллє́ш, док., перех. 1. Лити що-небудь кудись, у середину чогось. Багатим та скупим вливали Розтопленеє срібло в рот (Котл., І, 1952, 135); Ми кинулись вливати фізіологічний розчин, глюкозу, кров (Ю. Янов., II, 1954, 13); Він побіг до сусідів і сказав, що Явдоха впала і не встає. Сусіди прибігли в хату, розціпили Явдосі рота і влили води (Тют., Вир, 1964, 367); Сьогодні я чомусь не п’янію, хоч уже ввілляв у себе не один келех ризького бальзаму (Речм., Твій побратим, 1962, 197); * Образно. І в кожну пісню увіллю Весь жар, всю кров мою (Олесь, Вибр., 1958, 193). 2. перен. Викликати якесь почуття, настрій, вселяти думку. Надія заспокоює серце, душу, вливає в серце радість із степовим повітрям (Н.-Лев., III, 1956, 316); Тарас Шевченко вливав у серця своїх земляків віру в те, що настане такий час, коли оживуть степи, озера (Тич., III, 1957, 488); Ся промова відразу влила в зібрання бадьорий, живий настрій (Фр., VII, 1951, 433). 3. перен. Уводити, вносити щось до складу чого-небудь. Письменники Радянської України прагнуть повно влити свої творчі зусилля у всенародний труд будівництва комунізму (Літ. газ., 11.III 1959, 2); Влити картки в картотеку. ВЛИВА́ТИ2 див. улива́ти 1. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 704.... смотреть