Смотреть больше слов в «Українсько-польському словнику (Мар'яна Юрковського, Василя Назарука)»
ВИПАДА́ТИ (падати з чого-небудь, звідкись назовні), ВИЛІТА́ТИ, ВИРИВА́ТИСЯ, ВИВА́ЛЮВАТИСЯ (під час руху); ВИСКОВЗА́ТИ, ВИСКО́ВЗУВАТИ, ВИСКО́ВЗУВАТИСЯ р... смотреть
ВИПАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ПАСТИ, аду, адеш, док.1. Падати з чого-небудь, звідкись назовні.З розв'язаної торби Січкаря випадає хлібина (М. Стельм... смотреть
вали́тися (леті́ти, па́дати) з рук у кого, рідко кому і без додатка. Не виходити, не вдаватися через відсутність відповідного настрою, через втому, хворобу і т. ін. (про роботу, завдання і под.). — Щось і в мене робота з рук валиться,— уверне батько (Панас Мирний); — Ноги підламуються з голоду! — Робота з рук валиться (З. Тулуб); Така вже була у Савки вдача, що все в нього з рук валилося (В. Козаченко); А в Поночівни усе з рук валилося. Сиділа біля згаслого вогнища, втупивши погляд у попіл, а перед очима,— обличчя баби Марійки, це її, Поночівни, смерть баба Марійка на себе взяла (В. Дрозд); Семен .. домолочував своє жито. Все чомусь летіло з рук. Вранці косив люцерну коровині до удою — коса тріснула посередині. Тепер оце вже другий раз билень з ціпа злітає (Р. Іваничук); Робота не клеїлася: йому все падало з рук — невдача сильно хвилювала його (Г. Епік). випада́ти з рук. Тепер, слава Богу, я повеселішав, а все-таки за що не возьму випада́є ща́стя кому. 1. з інфін. Кому-небудь таланить бути гідним здійснити, виконати щось почесне. — Це моє рідне місто, мені випало щастя визволяти його власними руками (О. Гончар). 2. Щастить, фортунить у чому-небудь. Роман насмішкувато і гидливо зміряв їжакове обличчя Корнюші: — Не всім таке щастя, дядьку, випадає (М. Стельмах). випада́ти / ви́пасти з ду́мки (з голови́, з па́м’яті). Зовсім забуватися. Їдемо ми на базар, а в мене ті слова з думки не випадають (І. Нечуй-Левицький); — Щось пам’ятаю... Пам’ятаю... Тільки зовсім було випало з голови (Ю. Збанацький); За цілий день не випала йому з пам’яті нинішня оказія (Є. Гуцало). випада́ти / ви́пасти з по́ля зо́ру. Залишатися непобаченим. — Ну, Леоніде Павловичу,— кокетуючи, ніби зніяковів Діденко і навіть опустив голову, але так, що Людмила не випала з поля зору.— Яке це має значення! (А. Головко). випада́ти / ви́пасти з ува́ги. Залишатися непоміченим, невідчутним. Батько продовжував читати газету. Але з моєї уваги не випало його внутрішнє роздратування (К. Станіславський). випада́ти / ви́пасти на віку́ кому, чиєму. Щастити у чомусь; траплятися у житті. І тільки небагатьом, буквально одиницям, випадало на віку спостерігати політ кулястих блискавок (Незвич. і грізне..). ви́пасти / випада́ти на до́лю кому, кого, чию. 1. Дістатися кому-небудь. Оришці випала на долю кривобока стара хатина без стріхи, з дірчавою оселею, без дверей у сіни (Панас Мирний). 2. Стати неминучим у чиєму-небудь житті. (Кассандра:) Вона лиш те чинити мусить, що їй на долю випало (Леся Українка).... смотреть
-аю, -аєш, недок., випасти, -аду, -адеш, док. 1) Падати з чого-небудь, звідкись назовні. || Унаслідок ослаблення, захворювання і т. ін. не триматися (... смотреть
док. випасти1) (падати) to fall out, to drop out, to slip outкнига випала у неї з рук — the book slipped out of (from) her hands; she dropped the book2... смотреть
-аю, -аєш, недок. , випасти, -аду, -адеш, док. 1》 Падати з чого-небудь, звідкись назовні.|| Унаслідок ослаблення, захворювання і т. ін. не триматися ... смотреть
випада́ти відповідати суспільним чи моральним нормам (ср, ст): Хто знає, чи то випадає, аби ви його боронили (Шухевич); Я тобі зара скажу, шо випадає, а шо не випадає (Авторка); Як гарно, Даро, що ти не піддаєшся тій провінціяльній психіці нашого міста, мовляв, одруженій пані “не випадає” без чоловіка бути зі знайомим чи приятелем, бо зараз це називається “зрадою подружої вірности” (Острук); Панночці, мовляв, не можна ввечері виходити з дому без опіки. А вже про те, щоб я могла піти сама до каварні, не було мови. Ріжниця поглядів “що випадає, а що не випадає” була величезна (Нова хата 1939)... смотреть
【未】1) 落下, 坠下, 脱落; 掉出来; 跌落Випадати з рук 从手中滑落Волосся випадає 头发脱落2) 降落, 下, 降(指雨﹑ 雪等)3) 降临, 临头; 发生; (某人) 遇到, 碰到Випала нагода 碰到了机会◇ Випасти на долю (某种命... смотреть
дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.Дієприслівникова форма: випадавши, випадаючивыпадатьДеепричастная форма: выпадая ¤ раз на раз не випадає --... смотреть
несов. - випадати, сов. - випасти 1) выпадать, выпасть волосся випадає — волосы выпадают 2) (оказываться) случаться, случиться, выпадать, выпасть; сов. разг. выдаться, реже задаться 3) (об участи, судьбе и т.п.; о части, полученной при распределении) выпадать, выпасть, доставаться, достаться, приходиться, прийтись... смотреть
Випада́ти, безособ. Треба, варто, належиться. На кождий спосіб випадає нашим послам і впливовим патріотам нав'язувати з польскшіи послами і другими провідниками Поляків частійші зносини (Б., 1895, 38, 2)// пол. wypada - безособ., випадає, треба, варто, належиться.... смотреть
[wypadaty]дієсл.wypadaćгодиться / не личить — wypada / nie wypada
(падати з чого-небудь) вивалюватися, вилітати, вириватися, (під час руху) висковзати, (про щось рідке) випорскувати; (про волосся, пір'я) вилазити, облазити.... смотреть
Випада́ти:— в окр. значенні: вибігати [52]
траплятися, бувати, приключатися, д. лучатися, дк. скоїтися, статися, пригодитися; (з рук) падати
Виходити, з'являтися несподівано, траплятися
(-аю, -аєш) недок.; мол., жрм. Сміятися. ПСУМС, 13.
Випада́ти, -да́ю, -да́єш
випада́ти дієслово недоконаного виду
fall