Смотреть что такое ВИЛУЧИТИ в других словарях:

ВИЛУЧИТИ

ВИЛУЧА́ТИ (про свійських тварин — виділяти зі стада), ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИ, РОЗЛУЧА́ТИ розм. — Док.: ви́лучити, відокре́мити, розлучи́ти. Коло воріт молодиц... смотреть

ВИЛУЧИТИ

дієсл. док. виду (що зробити?)Дієприслівникова форма: вилучивши1. вибрати, видалити що-небудь звiдкись, iз складу чогось2. вiдокремити вiд стадаизъять... смотреть

ВИЛУЧИТИ

недок. вилучати, док. вилучитиto withdraw; to remove, to exempt, to exclude; (частину тексту з книги) to expunge; (монету з обігу) to immobilize; (майн... смотреть

ВИЛУЧИТИ

[wyłuczyty]дієсл.wycofać

ВИЛУЧИТИ

ВИ́ЛУЧИТИ див. вилуча́ти.

ВИЛУЧИТИ

Вилучити См. Вилучати. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 169.

ВИЛУЧИТИ

див. вилучати.

ВИЛУЧИТИ

【完】 见 вилучати

ВИЛУЧИТИ

выделять, изымать, исключать, удалять

ВИЛУЧИТИ

ви́лучити дієслово доконаного виду

ВИЛУЧИТИ

Забраць

ВИЛУЧИТИ

див. вилучати.

ВИЛУЧИТИ

сов. от вилучати

ВИЛУЧИТИ

забраць

ВИЛУЧИТИ

забраць

ВИЛУЧИТИ КОРИСТЬ ІЗ СИТУАЦІЇ

Здобути користь із ситуації

ВИЛУЧИТИ КОРИСТЬ ІЗ СИТУАЦІЇ

Здобути користь із ситуації

ВИЛУЧИТИ ЛІЦЕНЗІЮ

withdraw a licence (v.); revoke a licence (v.).

T: 111