ЦІННІСТЬ

-ності ż cenność, wartość культурні цінності wartości kulturalne

Смотреть больше слов в «Українсько-польському словнику (Мар'яна Юрковського, Василя Назарука)»

ЦІННИЙ →← ЦІНИТИСЯ

Смотреть что такое ЦІННІСТЬ в других словарях:

ЦІННІСТЬ

ЦІННІСТЬ - термін, що позначає належне та бажане, на відміну від реального, дійсного. Першим кроком до розуміння природи Ц. було усвідомлення того, що з'ясування поняття реальності та істини не дає відповіді на питання - що таке Ц. Істина відповідає на питання - якою є реальність, Ц. відповідає на питання - що є, бажаним або яким щось повинно бути. Відкриття неможливості вивести Ц. з опису того, що існує (і навпаки), належить англ. філософу Г'юму і стало відомим під назвою "закон Г'юма". Ця різниця між істиною і Ц. набула статусу як проблеми "фактичного - ціннісного". У філософії XX ст. робилися і робляться спроби подолати прірву, яка роз'єднує світ емпіричної реальності і світ Ц. Деякі із сучасних філософів не схильні вважати, що ця прірва є абсолютною. До кінця XIX ст. Ц. розглядали в контексті метафізики, теології або епістемології - тобто природа Ц. не вважалась особливою, а тому філософи не потребували особливого терміна для позначення Ц. XX ст. успадкувало дві основні групи концепцій стосовно пояснення природи Ц. - об'єктивістську та суб'єктивістську Л. інію об'єктивістського розуміння Ц. започаткував Платон: він розумів ідею добра як таку, що в принципі не відрізняється від інших ідей, а, отже, не відрізняється і від істини; винятковість цієї ідеї полягала в тому, що, з погляду Платона, вона увінчує ієрархію всіх інших ідей. У середньовічній томістській теології Ц. вважалися ідеями, які Бог привніс у світ внаслідок акту творення світу та через явлення Христа - зокрема через Божий Заповіт. На противагу античній та середньовічній філософії, в новочасній філософії утвердилося переважно суб'єктивістське розуміння Ц.: у відповідності з цим поглядом Ц. належать до психічних об'єктів - їх джерелом є наші бажання, інтереси, почуття, ставлення. Ця лінія розуміння природи Ц. включає цілу низку видатних філософів Нового часу та поч. XX ст.: Гоббс, Спіноза, Ляйбніц, філософи-утилітаристи, Майнонг, Перрі, логічні позитивісти (Рассел,Айєр), Стівенсон. Усі ці філософи запропонували дещо відмінні варіанти суб'єктивістського розуміння Ц.: джерелом Ц. є бажання і задоволення (утилітаристи), інтереси (Перрі); Ц. є прихованими веліннями або командами (Рассел), джерелом Ц. є почуття (т. зв. емотивізм - Айєр, Стівенсон). До суб'єктивістського розуміння Ц. схилялися також прихильники прагматизму: серед них особливо важливий внесок у теорію Ц. зробив Дьюї. Суб'єктивістська концепція Ц. містить в собі загрозу релятивізму та нігілізму. Початки об'єктивістського розуміння Ц. знаходять у нім. філософа Лотце, а у XX ст. найвідомішими його речниками є Шелер та Гартман. Але передусім критика емпіричного реалізму, позитивізму та психологізму з боку Гуссерля значною мірою підважила переконливість суб'єктивістської концепції цінностей. Це стало підставою для розвитку об'єктивістської концепції Ц., найвідомішим речником якої на засадах феноменологічного підходу став Шелер. Він виходив з того, що послідовна теорія Ц. може бути тільки апріорною: бо на основі того, що люди цінують, не можна обґрунтувати, що ж варте поцінування (люди часто цінують те, що не варте поцінування). Але крайня форма інтуїтивізму та апріоризму, і яку маємо в Шелера, на сьогодні зазнала серйозної критики. У філософії кін. XX ст. суперечка двох названих підходів до проблеми Ц. існує у вигляді певних тенденцій. Більшість сучасних філософів у поясненні природи Ц. прагнуть поєднати позитивні елементи обох підходів - як суб'єктивістського, так і об'єктивістського. Ц., за висловом Фрондізі, є результатом напруги між об'єктивним та суб'єктивним. Ця складність цінностей, поєднання в них різнорідних елементів спонукала Фрондізі пояснювати природу Ц. на основі поняття гештальту. Пояснюючи природу Ц., наголошують на різниці між Ц. та її носієм. Носій Ц. - це деяка основа, яка "тримає" на собі Ц., або субстрат, в якому вона втілена. Носієм Ц. може бути не тільки щось матеріальне (скажімо, тканина і фарби у живопису), а також психіка чи інтелект (напр. , почуття краси, любові, ідеї, поняття, розуміння). Поняття добра, справедливості, законності і т. д. є ціннісно навантаженими ідеями або поняттями, носієм Ц. у даному разі є розум, інтелект. Переважно Ц. поділяють на дві великі групи: "нижчі", або "матеріальні" Ц. (те, що задовольняє біологічні потреби) і вищі, або духовні Ц. Цьому поділу відповідає поділ на інструментальні або зовнішні Ц. (ті, що є засобом для утвердження інших Ц.) і самодостатні або, інакше, внутрішні Ц. Духовні Ц. є переважно внутрішніми, самодостатніми. Інструментальні (зовнішні) Ц. є засобами для утвердження інших Ц. Самодостатні Ц. володіють більшою мірою ознаками об'єктивних Ц.: їхнє буття як Ц. не залежить від того, цінуємо ми їх чи ні - від яких іде "заклик" шанувати та захищати їх; якщо не чують цього заклику, то наслідком цього є духовна деградація людей. За змістом духовні Ц. поділяють на релігійні, моральні, естетичні, політичні, правові та ін. Відповідно говорять про моральний, політичний та правовий нігілізм. Існує також поділ Ц. на індивідуальні, колективні (партикулярні) та універсальні. Універсальні або, інакше, вселюдські Ц. - це ті, що прийняті (чи мають перспективу бути прийнятими) різними народами, культурами, націями, цивілізаціями (напр. , права людини). Ц. партикулярні - це Ц. даного суспільства, самобутньої культури, нації, цивілізації. Зрозуміло, що універсальні Ц. існують як включені в контекст кожної із культур, націй чи цивілізацій. Однією із проблем є дослідження співвідношення та взаємопов'язаності між різними Ц. Ц. містять у собі спонукальний складник. Отож саме тому вони відіграють важливу роль у перетворенні реальності, що виконують роль підстави для дії: спрямовуючи індивідуальну і колективну дії, вони забезпечують граничні (останні) підстави для дії та діяльності. Ц. відіграють провідну роль в об'єднанні індивідів для спільних, колективних дій; є важливими у забезпеченні основи для єднання людей у нації, цивілізації чи навіть людства, оскільки це передбачає наявність деяких базових спільних Ц.В. Лісовий... смотреть

ЦІННІСТЬ

ЦІ́ННІСТЬ, ності, ж.1. Виражена в грошах вартість чого-небудь; ціна.Посилка з оголошеною цінністю;Мінова цінність продукту.2. перев. мн. Те, що має пев... смотреть

ЦІННІСТЬ

ім (вартість, ціна) price; value; worth; (важливість, значення) importance; significance; value; worth; (коштовності – мн) valuables; (багатства, скарби – мн) riches; treasures • визначення цінності valuation • мати велику ~ to be of great value • шкала цінностей scale of values • ~ винаходу value of an invention • валютні цінності currency values • дійсна ~ intrinsic (real) value • духовні цінності intellectual (spiritual) values • заявлена ~ declared value • майнова ~ property • матеріальні цінності material assets (values); tangibles; (багатство) wealth • моральні цінності moral values • найвища ~ supreme value • найвища суспільна ~ highest social value • оголошена ~ declared value... смотреть

ЦІННІСТЬ

-ності, ж. 1) Виражена в грошах вартість чого-небудь; ціна. Посилка з оголошеною цінністю. Мінова цінність продукту. 2) перев. мн. Те, що має певну ма... смотреть

ЦІННІСТЬ

переоці́нювати / переоціни́ти (всі) ці́нності. Серйозно переосмислювати і змінювати погляди, уявлення і т. ін. — Зараз усі ми опинилися в однаковому, дуже важкому стані,— говорив цей погляд,— доводиться переоцінювати цінності, а це процес дуже болючий, нагадує перев’язку спеченого тіла, коли тобі повільно віддирають присохлі бинти (В. Собко). переоці́нка ці́нностей. (Терень:) А з Сльозкіним у нього давно порвано. Переоцінка цінностей (І. Микитенко).... смотреть

ЦІННІСТЬ

-ності, ж. 1》 Виражена в грошах вартість чого-небудь; ціна. Посилка з оголошеною цінністю. Мінова цінність продукту.2》 перев. мн. Те, що має певну ... смотреть

ЦІННІСТЬ

ВА́РТІСТЬ (позитивна якість, властивість), ЦІ́ННІСТЬ, ЗНАЧУ́ЩІСТЬ. Тоді тільки ідея набирає вартості, коли поростає тілом, переводиться в життя (М. Коц... смотреть

ЦІННІСТЬ

1. скарб, скарби, скарбона, клейноди, див. дорогоцінність2. вартість, цінахохл. (ценность) вартість

ЦІННІСТЬ

Value, worthпоживна цінність — nutritional (nutritive) valueреальна цінність — real valueфамільна цінність — heirloom

ЦІННІСТЬ

імен. жін. родуценность¤ являти собою цінність -- представлять собой ценность

ЦІННІСТЬ

в соціальній роботі це поняття вживається для позначення принципів і норм, що виражають морально-естетичні установки соціальної роботи. англ. value; нім. Wert m –es, -e; угор. érték; рос. ценность.... смотреть

ЦІННІСТЬ

[cjnnist']ж.wartość

ЦІННІСТЬ

ці́нність[ц’ін':іс'т']-н:ос'т'і, ор. -н':іс'т'у

ЦІННІСТЬ

【阴】 价值; 价格Культурні цінності 文化上的价值

ЦІННІСТЬ

вартість, ЦІНА, (річ) КОШТОВНІСТЬ; мн. ЦІННОСТІ, (культурні) надбання, (моральні) стандарти, ідеали.

ЦІННІСТЬ

Ці́нність, -нности, -нності, -нністю; -нності, -стей

ЦІННІСТЬ

Вартасьцьцана

ЦІННІСТЬ

Valör, värde

ЦІННІСТЬ

ці́нність іменник жіночого роду

ЦІННІСТЬ

{ці́н:іст} -н:ості, ор. -н:істу.

ЦІННІСТЬ

gold, price, value, worth

ЦІННІСТЬ

вартасьцьцана

ЦІННІСТЬ

вартасьць цана

ЦІННІСТЬ

ფასეულობა

ЦІННІСТЬ

ценность

ЦІННІСТЬ ДІЄЗДАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА

firms confirmation value; going-concern price.

T: 231