Смотреть больше слов в «Українсько-польському словнику (Мар'яна Юрковського, Василя Назарука)»
ЛІ́КАР (особа з вищою медичною освітою, що лікує хворих), МЕ́ДИК, ДО́КТОР розм., ЕСКУЛА́П жарт. заст., ЛІЧЕ́ЦЬ заст.; ЦІЛИ́ТЕЛЬ книжн. уроч., ЗЦІЛИ́ТЕЛ... смотреть
ЦІЛИ́ТЕЛЬ, я, ч.Той, хто (те, що) зціляє від чого-небудь.Св. Антонію, зубовий цілителю! поможи мені! (П. Чубинський);А машина стриба. А машина реве... ... смотреть
ціли́тель[ц'ілитеил']-л'а, ор. -леим, м. (на) -леив'і/-л'у, мн. -л'і, -л'іў
-я, ч., книжн. Той, хто (те, що) зціляє від чого-небудь.
імен. чол. роду, жив.целитель
[cjłyter]ч.uzdrawiacz, uzdrowiciel
Healerнародний цілитель — folk healer
-я, ч. , книжн. Той, хто (те, що) зціляє від чого-небудь.
{ціли́теил} -ла, ор. -леим, м. (на) -леиві/-лу, мн. -лі, -ліў.
ціли́тель іменник чоловічого роду, істота
Вигойнич, лікувач
цілитель, -я