Смотреть что такое УЧИНОК в других словарях:

УЧИНОК

УЧИ́НОК (ВЧИ́НОК), нку, ч.Окрема дія кого-небудь, те, що здійснене, учинене кимсь.Серце її чуло.., що Септар не має за собою вини, не заробив презирств... смотреть

УЧИНОК

УЧИ́НОК (ВЧИ́НОК) (те, що вчинене, здійснене ким-небудь), ДІ́Я, АКТ, КРОК перев. з означ., ДІЯ́ННЯ мн., А́КЦІЯ книжн.; ПО́ДВИГ (героїчний, самовідданий... смотреть

УЧИНОК

учи́нок[ўчинок]= вчинок-нку, м. (на) -нку, мн. -нкие, -нк'іў

УЧИНОК

(вчинок), -нку, ч. Окрема дія кого-небудь; те, що здійснене, учинене кимсь.

УЧИНОК

[uczynok]ч.uczynek

УЧИНОК

імен. чол. роду

УЧИНОК

(вчинок), -нку, ч. Окрема дія кого-небудь; те, що здійснене, учинене кимсь.

УЧИНОК

{ўчи́нок} = вчинок -нку, м. (на) -нку, мн. -нкие, -нкіў.

УЧИНОК

Учи́нок, -нку; учи́нки, -нків

УЧИНОК

= вчинок поступок, действие, книжн. деяние

УЧИНОК

Dåd, gärning, handling

УЧИНОК

Gerning, handling

УЧИНОК

учи́нок іменник чоловічого роду

УЧИНОК

Gjerning

УЧИНОК

Учынак

УЧИНОК

учинок, -нку

УЧИНОК

საქციელი

УЧИНОК

учынак

УЧИНОК

учынак

T: 194