Смотреть что такое ТРУДІВНИК в других словарях:

ТРУДІВНИК

ТРУДІВНИ́К (той, хто багато й старанно працює), ПРАЦІВНИ́К, РОБІТНИ́К, ПОДВИ́ЖНИК розм., ТРУДА́Р уроч., ТРУДЯ́ГА (ТРУДЯ́КА) розм., РОБОТЯ́ГА розм., ТРУ... смотреть

ТРУДІВНИК

ТРУДІВНИ́К, а́, ч.1. Той, хто багато й старанно працює.Моя хвала трудівникам незнаним, Що двигли мисль по селах, хуторах... (П. Грабовський);Мічурін ус... смотреть

ТРУДІВНИК

-а, ч. 1) Той, хто багато й старанно працює. || перев. чого, який. Той, хто вклав багато зусиль у якусь діяльність і т. ін. 2) Той, хто живе зі своєї ... смотреть

ТРУДІВНИК

трудівни́к[труд'іўник]-ниека, м. (на) -ниеков'і/ -ниеку, мн. -ниеки, -ниек'іў

ТРУДІВНИК

-а, ч. 1》 Той, хто багато й старанно працює.|| перев. чого, який. Той, хто вклав багато зусиль у якусь діяльність і т. ін.2》 Той, хто живе зі своє... смотреть

ТРУДІВНИК

імен. чол. роду, жив.труженик

ТРУДІВНИК

невтомний робітник , як ім. трудящий, ф. трудяга, трудяка, ур. трудар, роботар; п! ПРАЦІВНИК.

ТРУДІВНИК

【阳】 口 劳动者, 劳工

ТРУДІВНИК

див. трудовик, трудящий

ТРУДІВНИК

{трудіўни́к} -ниека́, м. (на) -ниеко́ві/ -ниеку́, мн. -ниеки́, -ниекі́ў.

ТРУДІВНИК

Трудівни́к, -ка́, -ко́ві, -ді́внику́! -ники́, -кі́в

ТРУДІВНИК

див. роботящий

ТРУДІВНИК

трудівни́к іменник чоловічого роду, істота

ТРУДІВНИК

= трудар труженик

ТРУДІВНИК

трудівник, -а

T: 145