Смотреть больше слов в «Українсько-польському словнику (Мар'яна Юрковського, Василя Назарука)»
КОТИ́ТИ (пересувати круглий предмет, обертаючи його), СКО́ЧУВАТИ, ТОЧИ́ТИ розм.; КАЧА́ТИ розм. (у різні боки); ПРОКО́ЧУВАТИ (на певну відстань). — Док.... смотреть
СТОЧИ́ТИ¹ див. сто́чувати¹.СТОЧИ́ТИ² див. сто́чувати².СТОЧИ́ТИ³ див. сто́чувати³.СТОЧИ́ТИ⁴ див. сто́чувати⁴.
I див. сточувати I.II див. сточувати II.III див. сточувати III.IV див. сточувати IV.сточитисяI див. сточуватися I.II див. сточуватися II.III див. сточ... смотреть
недок. сточувати, док. сточити1) (з'єднувати) to connect, to link2) (на верстаті) to turn (some surface) on the lathe
сточи́ти 1 дієслово доконаного виду гризучи, руйнувати сточи́ти 2 дієслово доконаного виду повільно випускати рідину сточи́ти 3 дієслово доконаного виду скріплювати сточи́ти 4 дієслово доконаного виду завернути когось назад... смотреть
[stoczyty]дієсл.stoczyć
I див. сточувати I.II див. сточувати II.III див. сточувати III.IV див. сточувати IV.
Сточити См. Сточувати. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 212.
техн. истачивать, соединять, сращивать, стачивать, утачивать
Сточи́ти, сточу́, сто́чиш, -чать
сов. от сточувати