Смотреть больше слов в «Українсько-польському словнику (Мар'яна Юрковського, Василя Назарука)»
СПОЛУ́ЧНИК, а, ч.лінгв. Незмінне службове слово, яке виражає синтаксичні зв'язки речень або слів.За походженням сполучники поділяють на непохідні і пох... смотреть
-а, ч. 1) рідко. Те, що єднає, об'єднує кого-, що-небудь. 2) грам. Службова незмінна частина мови, яка служить для поєднання слів і речень у синтаксич... смотреть
сполу́чник[споулучниек]-ка, м. (на) -ку, мн. -кие, -к'іў
Службова частина мови, яка оформлює синтаксичні зв'язки речень та синтаксичні зв'язки слів (і, та, але, проте, хоча та ін.).
-а, ч. 1》 рідко. Те, що єднає, об'єднує кого-, що-небудь.2》 грам. Службова незмінна частина мови, яка служить для поєднання слів і речень у синтакси... смотреть
[społucznyk]ч.spójnik грам.
грам.conjunctionєднальний сполучник — coordinative conjunction
імен. чол. родусоюз
【阳】 连接词
{споулу́чниек} -ка, м. (на) -ку, мн. -кие, -кіў.
Сполу́чник, -ка; -ники, -ків
Bindeord, konjunktion
Bindeord, konjunksjon
Bindeord, konjunktion
сполу́чник іменник чоловічого роду
сполучник, -а
грам. союз
კავშირი