Смотреть больше слов в «Українсько-польському словнику (Мар'яна Юрковського, Василя Назарука)»
виганя́ти / ви́гнати сім поті́в (сьо́мий піт) з кого. 1. Змушувати кого-небудь напружено, з останніх сил працювати або виснажувати непосильною роботою. Вона підійшла до мене, подивилася, як вправно я маніпулюю кнопками в пульті, як виганяю сьомий піт з нетямкуватого Кривцуна (П. Загребельний). 2. безос. Хто-небудь дуже виснажується, втомлюється від напруженої або дуже важкої роботи, діяльності. — А ось я, наприклад, не можу (їхати) в іншому вагоні. Навіть купейний мене не влаштовує. Хоч, мушу вам сказати, і нелегко даються ці м’які. Сім потів з тебе вижене, поки оббілетишся (Ю. Збанацький). всім по сім. Порівну, так, щоб усі були задоволені. Налив (дідич) горілки й сказав селянинові: — Ану, ґаздо, вип’ємо за то (те), аби всім було по сім (Казки Буковини..); — От скоро почне голота землю ділити... Ха-ха! Нащо багатьом стільки землі? Щоб, значить, “усім по сім”... Ха-ха!.. (М. Коцюбинський); Треба землю поділити так, щоб усім по сім (П. Панч). де́рти шку́ру (шкі́ру) з кого. 1. Бити, карати кого-небудь. Кого слова не беруть, з того шкуру деруть (Укр.. присл..); — А якби й загубив (ножа), то що? — лукаво задирався хлопець.— Я би з тебе тоді шкуру пасами на гамани дер би!.. От що (О. Гончар). 2. Оббирати, жорстоко експлуатувати кого-небудь. — Чого ж він, Дарино, шкуру дере з людей? Де це видано, за карбованець брати карбованець проценту? (М. Стельмах); — Я тут знаю одного панка, — сказав Микита.— Він дере з людей шкіру так, як липову кору (Казки Буковини..). де́рти оста́нню шку́ру. — Отсе так! — загула громада: — Коли чоловікові біда, так з нього останню шкуру дери! (Г. Квітка-Основ’яненко). де́рти (по) три шку́ри. — А млин паровий наш же, незаможницький, компанією в оренду собі взяв (Матюха).., а тепер і дере з бідного по три шкури за помол (А. Головко). де́рти сім шкур. Ксьондзи і монахи закликали уярмлений народ до за сім верст киселю́ ї́сти. Витрачати багато зусиль на незначну справу, яка того не варта, не має суттєвого значення, не приносить бажаного результату. Виступити на семінарі не довелось, тому і вийшло за сім верст киселю їсти (З газети). за сімома́ печа́тками (печа́тями). Недоступний для розуміння; незрозумілий, прихований. Виробничий процес “свого” цеху, а відтак і цілої фабрики .. не був для неї якоюсь новиною, ні загадкою за сімома печатками (В. Козаченко); — Ці хлопці,— зауважила вона в бік юнаків, — для мене за сімома печатями, емоції приглушені, загнані вглиб (О. Гончар). (мов) кни́га за сімома́ печа́тями. — Підходила Артемова черга, а він поки що не вирішив, який (напій) вибрати. Всі вони були для нього мов книга за сімома печатями (П. Гуріненко). за три́дев’ять (за три́десять) земе́ль, нар.-поет. Дуже далеко. — Не для того ми за тим деревом їздили за тридев’ять земель, щоб тратить та марнувати його по-дурному (Григорій Тютюнник); — Очі видючі — за тридев’ять земель бачить (Ю. Яновський); — Ти також проси батька, щоб нікуди ми не їхали за тридев’ять земель (М. Стельмах); Єсть за тридесять земель попович Ясат (Сл. Б. Грінченка). за сім земе́ль. Той пломінь у собі за сім земель поніс (батько) (М. Рудь). здира́ти (зніма́ти, здійма́ти, лупи́ти і т. ін.) / зідра́ти (зня́ти, здійня́ти, злупи́ти і т. ін.) шку́ру (по три шку́ри, сім шкур і т. ін.) з кого і без додатка. 1. Оббирати кого-небудь; визискувати, експлуатувати. Вони (поміщики) здирали по три шкури з українського селянина (І. Цюпа); — Вони (багачі) на людей капкани ставлять, як на вовка. Спіймавсь,— здеруть із тебе шкуру, оббілують дочиста, а те, що їм непотрібне, викинуть в гній (М. Коцюбинський); — Прийдуть до нього (багатія) селяни зерна позичать, меду на кутю дасть, а прийдеться до віддачі — десяту шкуру здере (Григорій Тютюнник); Все думав: “Та й жартівливий же який наш пан, пошли йому, Боже, здоров’я — жартуючи й шкуру здійме!” (Панас Мирний); // Брати високу плату за щось. Князь був на торговищі, скаржились-бо йому новгородці, що купці захожі луплять по три шкури за все (П. Загребельний); — Яка ваша ціна? — Шкури не здеру. Християнин же я. Ду під (за) сімома́ (трьома́) замка́ми, зі сл. трима́ти, хова́ти і под. 1. що. Дуже надійно. — Ховають мужицьку правду, за сімома замками ховають, — зітхав хтось біля воріт (М.Стельмах); Добрий господар не той, хто тримає гроші під трьома замками, а той, хто вкладає їх у діло (З газети). 2. Під особливим наглядом, охороною. Він (цар) їх триматиме в полоні під трьома замками (О. Донченко); Зле і кату, зле і жертві, а щасливого нема. Всім судилося померти за замками сімома (В. Стус). 3. зі сл. бу́ти, знахо́дитися, перебува́ти і под. У повній ізоляції, в таємниці. Ще донедавна регулярна публікація в газеті даних про .. аварійні ситуації на атомних електростанціях була просто немислима — вони знаходилися за сімома замками (З газети). 4. Приховуваний, не доведений до відома широкого загалу. Минуло знову літо, а воля все ще за сімома замками (Василь Шевчук); Правда про голод 1933 року понад півстоліття утримувалась під сімома́ вітра́ми. На відкритому, ніким і нічим не захищеному місці. На роздоріжжі, під сімома вітрами стояло місто-воїн. Сувора й скупа на славу історія Мінська (З журналу). (по) сім неді́ль на ти́ждень справля́ти (ма́ти). Нічого не робити, уникати праці. — Там, у го́роді (місті), розкіш їм, воля, страху немає… От воно і звикне без діла сидіти, по сім неділь на тиждень справляти! (Панас Мирний). сім верств пі́шки за шмат ки́шки, зі сл. бі́гти. Докладаючи багато зусиль, але даремно. — Пані Наталко! вас кличе панотець на якусь там розмову. Щоб зараз… як кажуть, кидайте печене-варене і біжить притьмом… сім верств пішки за шмат кишки (М. Лазорський). сім мішкі́в греча́ної во́вни (і (та) всі непо́вні), жарт., зі сл. наговори́ти, наплести́ і т. ін. Багато зайвого, безглуздого. Мельхиседек сердито глянув на свою жінку; вона догадалась, що вже наговорила сім мішків гречаної вовни, й прикусила язика (І. Нечуй-Левицький); — Та з цього й кінь би сміявся — наплели ось сім мішків гречаної вовни .. І ви в це вірите? (П. Козланюк); — Станеш потім питати, де чув, а він тобі сім мішків гречаної вовни нарозказує всякого, тільки слухай (О. Гончар). сім мішкі́в греча́ної во́вни та чоти́ри копи́ гре́чки. — Ваша жінка приїхала сюди й наговорила сім мішків гречаної вовни та чотири копи гречки (І. Нечуй-Левицький). сім мішкі́в греча́ного Гаври́ла. Балакала-говорила сім мішків гречаного Гаврила (Укр.. присл..). сім міхі́в горі́хів, греча́ної во́вни та всі непо́вні. Наговорив сім міхів горіхів, гречаної вовни та всі неповні (Укр.. присл..). сім п’я́тниць (неді́ль) на ти́ждень у кого. Хто-небудь дуже часто і легко змінює свої рішення, наміри, настрій і т. ін. — Того дядька Панаса всі знають, бо в нього сім п’ятниць на тиждень, і він жне там, де не сіє (Є. Гуцало); (Марта:) У вас, тату, сім п’ятниць на тиждень: то хвалите Артема, то гудите (М. Зарудний). на ти́ждень сім п’я́тниць. — В нього почали боліти зуби та стало судомить у ногах. Та й на вдачу він легковажний — в його було на тиждень сім п’ятниць (І. Нечуй-Левицький). сім фу́тів під кі́лем. Усталена форма побажання успіху, удачі. Дівчина приємно посміхнулась і побажала моряку сім футів під кілем, тобто вдалого рейсу (З газети). спусти́ти шку́ру (шкі́ру, сім шкур і т. ін.) з кого і без додатка. Нещадно побити, відшмагати або суворо покарати кого-небудь. — Вилазь, собачий сину! Шкуру спущу! — чоботиська батька перед підпіччю незграбно затупали. Голос його з-поза заціплених зубів виривається. Шипучий якийсь (У. Самчук); — Гляди ж мені, Семене, коли програєш — шкуру спущу! (А. Шиян); А моя (мама) завжди обіцяла спустити з мене сім шкур (В. Собко); — У мене он брат: самопалом замалим очі не вибив! Тато із нього сім шкур спустили, а він знов за своє (А. Дімаров). поспуска́ти шкі́ру. Але третього дня ввечері уперше забалакав батько: — Понадувались. Образив. Немилосердний. Що ви там собі не думайте, але коли мені не шануватиметесь то шкіру з вас поспускаю (У. Самчук). стопта́ти бага́то (не одну́ па́ру, сім пар і т. ін.) підошо́в (підме́ток, чобі́т і т. ін.). Довго ходити, добиваючись чого-небудь; попоходити.. (Макар:) Ще не одну пару підметок стопче (Артем), поки дійде до генерала (І. Корнієнко). трима́ти (держа́ти) за сімома́ замка́ми. 1. кого. Замикати кого-небудь, ховати від когось, надійно охороняючи. — Поки не розлучились, Варочка не твоя жінка! — кричав Павло.— Чого тримаєш за сімома замками та ще й пса прив’язав? (Є. Гуцало). трима́ти під трьома́ замка́ми. Він (цар) їх триматиме в полоні під трьома замками (О. Донченко). 2. що. Не виявляти чого-небудь (про певні якості, почуття і т. ін.). За доброю чаркою і Кузьма ставав чоловіком, кидав на хмільні столи і своє дотепне слово, і свою насмішку, яку за сімома замками тримав тверезим (М. Стельмах); Свою таїну природа тримає за сімома замками (З газети). хай (неха́й) йому́ (їй, тобі́, їм і т. ін.) чорт (сім чорті́в, га́спид), лайл. Уживається для вираження сильного незадоволення ким-, чим-небудь, перев. із втратою інтересу до нього. — Ну, як агітатор? — допитується Євдоким Юрченко у задуманого Величка. — Хай йому чорт! — з серцем відповідає той (М. Стельмах); — Хай їм (бикам)... чорт,— каже (Андрій).— Щоб не клопотаться — продав.— ..Отак, кажу,— нахазяйнував, синочок!.. (А. Тесленко); — О, нехай йому чорт! Як забився! — крикнув він до Івася (Панас Мирний); Дочко! чого ти проклинаєш? Що він тобі винен? — Та хай йому сім чортів і все лихе; чи я ж проклинаю? І чого ви вчепились? (А. Свидницький); Не люби, Христе, нікого і ніколи. Хай йому гаспид (Панас Мирний). (хоч) по три (по сім) за цибу́лю, перев. зі сл. продава́ти. Дуже дешево, майже задарма. Сказать по щирій правді, моїх женихів хоч по сім за цибулю продавай на богуславському ярмарку, та й то ніхто не купить (І. Нечуй-Левицький); // Недорогий, дешевий. — Наб’є тебе пан як слід на дорогу та й викине на шлях, мов те паршиве цуценя. Таких, як ти, скільки завгодно: по три за цибулю! (А. Кримський). (як (мов, нена́че і т. ін.)) чорт сім кіп горо́ху змолоти́в у кого, перев. зі сл. на виду, на обли́ччі і под., жарт. Хто-небудь має віспини або шрами від них. У його на виду чорт сім кіп гороху змолотив (Укр.. присл..); Хотина, як вигляне в вікно, то на вікно три дні собаки брешуть, а на виду у неї неначе чорт сім кіп гороху змолотив (І. Нечуй-Левицький). як (мов, ні́би і т. ін.) сім баб пошепта́ло. Набагато кращий. — Під час маневрів ставав (полковник) такий добрий, немов сім баб .. пошептало (Переклад С. Масляка). як сім га́лок, зі сл. чо́рний. Дуже, надзвичайно. На моє щастя полковник їхав не сам. З ним була дочка — чорна, як сім галок. Їй було років шістнадцять (Л. Яновська).... смотреть
СІМ, семи́ і сімо́х, числ. кільк.Назва числа 7 і його цифрового позначення;// чого. Кількість із 7 одиниць.Сім струн я торкаю, струна по струні, Нехай ... смотреть
сім — назва числа 7 та його цифрового позначення із 7 одиниць; символічне святе число, Божественне число Всесвіту, що відіграє велику роль у народній і релігійній символіці народів усього світу: сім кольорів райдуги, сім днів тижня, сім днів посту, сьомий день після створення світу — день відпочинку, сім променів Сонця, сім братів-вітрів, семикратне повторення заклинання, сім Сонць — Семиярило, сім зірок Великої Ведмедиці, родовід до сьомого коліна, дитина до семи років — невинна душа, семикутна зірка кругом німба на іконах Бога-Отця, Бога-Сина і Бога-Святого Духа, сім таїнств, у яких проявляється божественна благодать Церкви Христової; значення числа сім у світосприйманні нашого народу пізнішого походження, ніж, скажімо, числа дев’ять чи тридев’ять; фігурує у приповідках і фразеологізмах: «У нього сім п’ятниць на тижні» — про людину несталих переконань; «Сьома вода на киселі» — про людину на найдальшому щаблі спорідненості; у народних весільних піснях співають, що воду для святого короваю взято з семи криниць, борошно принесено в семи міхах, змелено його з пшениці, що виросла на семи полях, до короваю докладено сім кіп яєць, що їх знесли сім білих кур, масло для короваю взято з семи кадовбів, а збито його з молока від семи корів; інший варіант — борошно для короваю змелено на семи жорнах, і переховувано його сім літ, сіль для нього везли всеми возах, масло збито з семи макітер, які стояли в семи хатах; пор. вірування в те, що зозуля через сім років перемінюється на яструба, що дитина семи років бачить домового, що бувають особливі богатирі-семилітки, а також мудрі дівчата-семилітки; у казках наймит дістає сім зерен, а герой по сім буханців хліба; чоловікові радять не вірити жінці 7 літ і 7 неділь; вважають у замовляннях, ніби пропасниць 77 і від них має бути 77 ліків; чудодійне значення мають сім вод, а є таке, що й «у семи водах не обмиєш»; «Усім по сім, а нам по вісім», — примовляють пияки до чарки; сім літ — замкнений цикл, кажуть: «Уже сім літ, як правди ніт» — звідси й чарівне сім разів повтору: «Сім раз міряй, а раз одріж», «Сім раз сідав і спочивав, аж поки таки знайшов», «Сім раз упаду, сім раз устану»; кажуть: «Є сім причин, а одна смерть»; число сім часто переходить в 70, 77, 700, пор. у Біблії: Петро питає Христа, скільки разів треба прощати образи, «до семи раз?», на що Христос відповідає: «Не кажу тобі — до семи раз, а до сімдесят раз семи»; у грецькій легенді, пристосованій до української дійсності: «Вийде промінь сонця красного, освітить всю землю Святоруську — на Русі буде город Єрусалим (Київ) головний, а в тім городі церква соборная премудрості Божої (Софія) з 70 верхами (банями)»; пор. колядку: «Ой, підіте ви, ремісничейки, а зітніте ви кедрове дерево, збудуйте з него Святу Софію, Святу Софію в святім Києві, би на ній було сімдесят верхів, сімдесят верхів, сімдесят крижів, семеро дверей, а єдні підлоги»; народна приповідка твердить, що «чорт сімдесят пар постолів стоптав, поки їх докупи зібрав»; число сімсот уживається у весільних піснях на означення великого роду: «Не стій, вербо, розвивайся, розвий собі, вербо, сімсот квіток, сімсот квіток і чотири: всім боярам по квіточці, всім дружкам по квіточці»; тут верба — мати роду; матір’ю роду виступає також маківка: «Стоїть стріла серед двора, а в тій стрілі сімсот і дві» або «Під одним ковпаком сімсот козаків»; число символізує також громаду парубків і дівчат: «Дасть Бог урожай, як зелений гай. Як же ми його ой та й зіжнемо? Зберемо женців сімсот молодців і в’язальниць сімсот дівочок». Коли б сім собак, то б од усіх сімох од’їлась (М Номис); у сполученні: ба́басім миль з-за пе́кла — дуже зла баба; сім мішкі́в греча́ної во́вни, сім мішкі́в греча́ного Гаври́ла — багато зайвого, безглуздого; сім п’я́тниць на ти́ждень у кого — хто-небудь дуже часто й легко змінює свої рішення, наміри, настрій і т. ін.; як сім баб пошепта́ло кому — набагато кращий (став хтось); як сім га́лок хто — дуже, надзвичайно (про чорний колір) див. ще магі́чні чи́сла. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 541-543.... смотреть
СІМ, семи́ і сімо́х, числ. кільк. Назва числа і цифри 7; // чого. Кількість із 7 одиниць. Сім струн я торкаю, струна по струні, Нехай мої струни лунають, Нехай мої співи літають По рідній, коханій моїй стороні (Л. Укр., І, 1951, 51); Коли Іванові минуло сім літ, він вже дивився на світ інакше (Коцюб., II, 1955, 307); Землі у нас було сім чи сім з половиною десятин (Довж., І, 1958, 11). ◊ Всім (усі́м) по сім — порівну; щоб усі були задоволені. Налив [дідич] горілки й сказав селянинові: — Ану, газдо, вип’ємо за то, аби всім було по сім, а нам з вами — по вісім (Казки Буковини.., 1968, 41); — Треба землю поділити так, щоб усім по сім (Панч, На калин. мості, 1965, 88); Де́рти (здира́ти, зде́рти, лупи́ти, злупи́ти і т. ін.) сім шкур див. шку́ра; За сім земе́ль див. земля́; За сімома́ печа́тками див. печа́тка; Наговори́ти (наплести́ і т. ін.) сім мішкі́в (кіп) греча́ної во́вни див. во́вна; Під сімома́ вітра́ми — на відкритому, нічим не захищеному місці. На роздоріжжі, під сімома вітрами стояло місто-воїн. Сувора й скупа на славу історія Мінська (Наука.., 7, 1967, 14); Під (за) сімома́ замка́ми держа́ти (трима́ти і т. ін.) див. замо́к; По сім за (на) цибу́лю; Хоч по сім за цибу́лю продава́ти див. цибу́ля; Сім поті́в зі́йде див. піт; Сім п’я́тниць на ти́ждень див. п’я́тниця; Сім раз одмі́р (примі́р), а раз відрі́ж див. відрі́зувати; Чо́рний, як сім га́лок — дуже чорний. Полковник їхав не сам. З ним була дочка — чорна, як сім галок (Ю. Янов., II, 1958, 69); Як (мов, немо́в і т. ін.) сім баб пошепта́ло — допомогло комусь що-небудь, хтось став іншим. — Під час маневрів ставав [полковник] такий добрий, немов сім баб над ним пошептало (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 472). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 222.... смотреть
З сімох печей хліб їв.Про бувалого чоловіка.Сім верств до небес — і все пішки.Про те, чого важко досягнути.Сім п’ятниць на тиждень.Про того, хто часто ... смотреть
I семи і сімох, числ. кільк.Назва числа і цифри 7. || чого. Кількість із 7 одиниць. •• Під сімома вітрами — на відкритому, нічим не захищеному місці. ... смотреть
[с'ім]с'імох/сеими, д. с'імом/сеими, ор. с'імома/с'ома, м. (на) с'імох/сеими
I1) ржавость; ржавчина || ржавый; сім кӧрт тув — ржавый гвоздь;сім рӧма — ржавый, цвета ржавчины;кӧртсӧ сім сёйӧма — ржавчина разъела железо 2) перен. смуглый; сім чужӧма — смуглолицый;сім яя морт — человек со смуглым телом;сім ваӧ вошис — как в воду канул IIбот. медвяная роса... смотреть
I семи і сімох, числ. кільк. Назва числа і цифри 7.|| чого. Кількість із 7 одиниць.Під сімома вітрами — на відкритому, нічим не захищеному місці.II ... смотреть
(кого/чого) числівниксемьвід слова: сейзайм.-прикм.сей
[sjm]siedem
【数】 七; 【集】 七个
(сыртқы істер министрлігі)МИДМинистерство иностранных дел
Сім, сімо́х і семи́, сімо́м, сімома́
{сім} сімо́х/сеими́, д. сімо́м/сеими́, ор. сімома́/сома́, м. (на) сімо́х/сеими́.
сім:◊ сім раз би то саме́ їв про дуже скупу людину (ср, ст)
Sju, syv
Seven
сім числівник кількісний
(род. семи и сімох) семь
Sju
Сем
Syv
შვიდი
сем
сем
Сім грн. (гривень)
Сім грн. (гривень)
7 (священне число) добірних будівель і творів мистецтва, які особливо цінували та шанували греки за незвичайні технічні вирішення або високу мистецьку ... смотреть
7 (священне число) добірних будівель і творів мистецтва, які особливо цінували та шанували греки за незвичайні технічні вирішення або високу мистецьку вартість: піраміда Хеопса (або єгипетські піраміди в цілому), висячі сади у Вавилоні (т.зв. сади Семираміди), статуя Зевса Олімпійського, Артемізіон у Ефесі, Колос Родоський, Мавзолей у Галікарнасі, маяк на острові Фарос.... смотреть