Смотреть больше слов в «Українсько-польському словнику (Мар'яна Юрковського, Василя Назарука)»
ПОЧИНА́ТИ що, з інфін. (якусь дію, роботу, процес, робити перші кроки в якійсь діяльності), РОЗПОЧИНА́ТИ, ПРИСТУПА́ТИ до чого, ЗАЧИНА́ТИ, БРА́ТИСЯ за щ... смотреть
недок. розпочинати, док. розпочатиto begin, to start; to commence; (захід та ін.) to set up, to set on foot, to initiate; to fall (to); (роботу) to put... смотреть
розпоча́ти[розпочатие і роспочатие]-поучну, -чнеш, -чнеимо, -чнеите; мин. -аў, -ала; нак. -чни, -поучн'іт'
[rozpoczaty]дієсл.rozpocząć
Адлётпачатакпачацьпачынацьраспачацьусчаць
РОЗПОЧА́ТИ див. розпочина́ти.
{розпоча́тие і роспоча́тие} -поучну́, -чне́ш, -чнеимо́, -чнеите́; мин. -а́ў, -ала́; нак. -чни́, -поучні́т.
див. розпочинати.
【完】 见 розпочинати
адлётпачатакпачацьпачынацьраспачацьусчаць
адлёт пачатак пачаць пачынаць распачаць усчаць
розпоча́ти дієслово доконаного виду
див. розпочинати.
сов. от розпочинати