РОЗЛУЧИТИ(СЯ)

-чу, -чині rozłączyć (się), rozstać (się)

Смотреть больше слов в «Українсько-польському словнику (Мар'яна Юрковського, Василя Назарука)»

РОЗЛЮБИТИ →← РОЗЛУЧЕННЯ

Смотреть что такое РОЗЛУЧИТИ(СЯ) в других словарях:

РОЗЛУЧИТИ(СЯ)

дієсл. док. виду (що зробити?)Дієприслівникова форма: розлучивши1. примусити розійтися, відійтиодин від одного2. роз'єднати, відділити одне від одного3... смотреть

РОЗЛУЧИТИ(СЯ)

дієсл. док. виду (що зробити?)Дієприслівникова форма: розлучивши1. примусити розійтися, відійтиодин від одного2. роз'єднати, відділити одне від одного3... смотреть

РОЗЛУЧИТИ(СЯ)

Розлучи́ти(ся), -лучу́(ся), -лу́чиш(ся), -чать(ся)

T: 127