РОЗДІЛЬНИЙ

oddzielny, osobny роздільна вимова wyraźna wymowa роздільне написання pisownia rozdzielna

Смотреть больше слов в «Українсько-польському словнику (Мар'яна Юрковського, Василя Назарука)»

РОЗДІЛЯТИ →← РОЗДІЛОВИЙ

Смотреть что такое РОЗДІЛЬНИЙ в других словарях:

РОЗДІЛЬНИЙ

РОЗДІЛЬНИ́Й, а́, е́.Який розділяє, відокремлює що-небудь одне від одного.РОЗДІ́ЛЬНИЙ, а, е.1. Який ділиться на послідовні етапи або частини.Роздільне з... смотреть

РОЗДІЛЬНИЙ

I розд`ільний-а, -е. 1) Який ділиться на послідовні етапи або частини. || Який полягає у здійсненні таких етапів. 2) Який діє, відбувається і т. ін. о... смотреть

РОЗДІЛЬНИЙ

I розд`ільний-а, -е.1》 Який ділиться на послідовні етапи або частини.|| Який полягає у здійсненні таких етапів.2》 Який діє, відбувається і т. ін. о... смотреть

РОЗДІЛЬНИЙ

ВІДОКРЕ́МЛЕНИЙ (який діє, відбувається окремо від кого-, чого-небудь), ОКРЕ́МИЙ, ІЗОЛЬО́ВАНИЙ, РОЗРІ́ЗНЕНИЙ, РОЗДІ́ЛЬНИЙ, ВІДРУ́БНИЙ. Люди (раннього да... смотреть

РОЗДІЛЬНИЙ

【形】1) 划分的; 分家的Роздільний акт 法 分家单, 分家证书2) 分开的; 个别的, 单独的Роздільне збирання (хліба) 农 单独收获庄稼Роздільне написання 语 分写

РОЗДІЛЬНИЙ

I [роуз'д’іл'нией]м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і (який ділиться)II [роз'д'іл'ний]м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і (який розділяє)

РОЗДІЛЬНИЙ

ад'єктивраздельный¤ роздільний рахунок -- раздельный счет ¤ роздільне проживання -- раздельное проживание ¤ роздільний акт -- раздельный акт ¤ роздільн... смотреть

РОЗДІЛЬНИЙ

I(нарізний) separate; (окремий) discrete; (про вимову) clear, distinctроздільний акт — юр. deed of divisionII(подільний) divisible

РОЗДІЛЬНИЙ

I роздільн`ий разделимый II розд`ільний раздельный роздільний акт — юр. раздельный акт роздільне збирання (хліба) — с.-х. раздельная уборка (хлеба) роздільне написання — грам. раздельное написание... смотреть

РОЗДІЛЬНИЙ

[rozdil'nyj]прикм.rozdzielny

РОЗДІЛЬНИЙ

I розд`ільнийматем.; техн.; физ. разделительный (отделяющий), раздельный, разрешающий II роздільн`ийтехн. разделимый, разделяемый, разделяющийся

РОЗДІЛЬНИЙ

I {роузді́лнией} м. (на) -ному/-нім, мн. -ні (який ділиться)II {розділни́й} м. (на) -но́му/-ні́м, мн. -ні́ (який розділяє).

РОЗДІЛЬНИЙ

розді́льний прикметник дільчий; нарізний роздільни́й прикметник подільний

РОЗДІЛЬНИЙ

separate, several, split

РОЗДІЛЬНИЙ СУДОВИЙ ПРОЦЕС

(коли питання про відповідальність і суму збитків розглядаються окремо) split trial

T: 105