Смотреть больше слов в «Українсько-польському словнику (Мар'яна Юрковського, Василя Назарука)»
РАТИФІКА́ЦІЯ, ї, ж., дипл.Затвердження верховним органом державної влади міжнародного договору, підписаного уповноваженими на це особами.Вони не знали,... смотреть
-ї, ж. 1) дипл. Затвердження верховним органом державної влади міжнародного договору, підписаного уповноваженими на це особами. 2) Затвердження суб'єк... смотреть
-ї, ж. 1》 дипл. Затвердження верховним органом державної влади міжнародного договору, підписаного уповноваженими на це особами.2》 Затвердження суб'є... смотреть
рос. ратификация 1.У деяких країнах (напр., США) — особливий порядок затвердження конституційних поправок. 2. Затвердження верховним органом державної влади міжнародного договору, підписаного уповноваженим представником держави. При цьому оформляється спеціальний документ — ратифікаційна грамота.... смотреть
(кого/чого) імен. жін. роду, тільки одн.ратификация¤ ратифікація договору -- ратификация договора
(англ. ratification) затвердження вищим органом державної влади вже підписаного уповноваженими представниками сторін міжнародного договору; сторони оформляють ратифікацію шляхом обміну ратифікаційними грамотами.... смотреть
ратифіка́ція (від лат. ratus – затверджений і «...фікація») затвердження верховним органом державної влади міжнародного договору, який з цього моменту набирає юридичної сили для даної держави.... смотреть
ратифікація; ж. (лат., затверджений і ...фікація) ухвала; затвердження верховним органом державної влади міжнародного договору, який з цього моменту набирає юридичної сили для даної держави.... смотреть
Ї, ор. -єю. Затвердження верховним органом державної влади міжнародного договору, який з цього моменту набирає юридичної сили.
Ratification, (затвердження) validationпідлягати ратифікації — to be subject to ratification;
[ratyfikacja]ж.ratyfikacja
-ї, ор. -єю. Затвердження верховним органом державної влади міжнародного договору, який з цього моменту набирає юридичної сили.
Затвердження міжнародної угоди уповноваженим державним органом (парламент, президент).
【阴】 外交 (条约的) 批准
затвердження міжнародної угоди уповноваженим державним органом (парламент, президент).
confirmation, homologateing, investiturete, ratification, ratifying, validating
ім ratification • підлягати ратифікації to be subject to ratification
Ратифіка́ція, -ції, -цією
ратифіка́ція іменник жіночого роду
Ratifikasjon
Ratifikation
Ratifikation
რატიფიკაცია
ратификация
legislative ratification