Смотреть больше слов в «Українсько-польському словнику (Мар'яна Юрковського, Василя Назарука)»
ВІДМОВЛЯ́ТИСЯ від чого (переставати дотримуватися своїх попередніх поглядів, переконань, висловлювань і т. ін.), ЗРІКА́ТИСЯ чого, ВІДРІКА́ТИСЯ, ВІДСТУП... смотреть
ВІДСТУПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДСТУПИ́ТИ, уплю́, у́пиш; мн. відсту́плять; док.1. Ступаючи, віддалятися від кого-, чого-небудь.Титарівна .. То підійд... смотреть
-аю, -аєш, недок., відступити, -уплю, -упиш; мн. відступлять; док. 1) Задкуючи або ступаючи вбік, віддалятися від кого-, чого-небудь. || Зменшувати пл... смотреть
відійти́ (відступи́ти, відсу́нутися і т. ін.) / відхо́дити (відступа́ти, відсува́тися і т. ін.) на за́дній (дру́гий) план. Стати другорядним, неістотним, менш важливим, незначущим. — Були серед них, крім хороших (людей), очевидно, і нехороші, дріб’язкові, заздрісні, злі і взагалі всякі... Але — дивно — тепер ці, останні, забулись, відійшли на задній план, а пам’ятаються тільки оті хороші люди (О. Гончар); Цікаво, що ось минув час, гострота багатьох питань пригасла, деякі проблеми, на які ми насамперед звертали увагу в творах, відступили на задній план, але й повторне читання не виявляється марним (З журналу); Як прийшла (Олена), бровами повела...— так мов одразу посвітлішало в корчмі. Посипалися жарти, заклики з усіх боків. Якось відсунулися на другий план і опришки, і самий Марусяк (Г. Хоткевич); — Людина, яка робить погані діла, чим далі стає гіршою. Хороше “я” відходить на задній план (М. Томчаній); Краківська гімназія.., одержання на... смотреть
-аю, -аєш, недок. , відступити, -уплю, -упиш; мн. відступлять; док. 1》 Задкуючи або ступаючи вбік, віддалятися від кого-, чого-небудь.|| Зменшувати ... смотреть
недок. відступати, док. відступити1) to step (to move) back, to go back, to fall back, to recede, to regress; to retire, to recoil; (з переляку) to shr... смотреть
【未】1) 向后退, 倒退; 退让Відступати від дверей 退到门旁2) 军 退却, 撤退3) 转 背离, 偏离; 放弃; 不遵照, 不合于Відступати від правила 违背规则, 违章4) 离开Відступативід теми 离开主5) 留出空处, 留出空格... смотреть
[widstupaty]дієсл.1) cofać (задкувати)2) odstępować
несов. - відступати, сов. - відступити 1) отступать, отступить; пятиться, попятиться 2) (что кому) уступать, уступить
blench, (від попередньої практики, норм, аргументації тощо) depart, deviate, retreat
відступа́ти дієслово недоконаного виду
Trekke seg tilbake
უკან დახევა
Словесний баласт Якось в Олексія Миколайовича Толстого запитали, які гріхи проти мови він вважає найтяжчими. У відповідь письменник перелічив чимало порушень мовних норм і з-поміж них назвав “перевантаження доповіді, лекції чи просто розмови зайвими словами на кшталт вільна вакансія, перша прем’єра”, а також “інші підступні тавтології – повторення сказаного, тільки в інакшій формі, без кінця і без потреби вживані робота, боротьба тощо”. Чому підступні? Бо такі тавтологізми не завжди одразу впадають в око і легко проникають у мову. До того ж не всім точно відомо, що означають деякі з них, надто коли це іншомовні слова. Наприклад, іменник вакансія вже сам передає зміст “незайняте місце”. Тому не рекомендується вживати сполучення вільна вакансія, звільнилася вакансія, треба вільна посада, звільнилося місце. Оскільки слово сувенір виражає поняття “річ, подарована або одержана на згадку; пов’язана із спогадами про кого-, що-небудь”, означення для нього не потрібне. Вислови типу пам’ятний сувенір, сувенір на пам’ять є тавтологічними, і вживати їх у літературній мові не можна. Слід казати й писати: купити сувенір, магазин сувенірів і т. ін. Так само неприйнятні тавтологізми меморіальний пам’ятник і пам’ятний меморіал (тобто пам’ятний пам’ятник). Тут доцільніше використати лише одне із слів – пам’ятник чи меморіал. У сполученнях перший дебют, перша прем’єра, передовий авангард, захисний імунітет, головний пріоритет перші скла Тавтологізмами стають і давно відомі слова із, здавалося б, цілком ясним значенням, приміром, величезна махина (махина не може бути невеликою), сміливий ризик (цей іменник і без епітета передає рішучу дію), віддавати належну данину (є вислови: віддавати належне і віддавати данину, в другому випадку слово належна не потрібне). Зайва лексема свій у висловах совати свого носа (хіба не зрозуміло, що не чужого?), ділитися своїми думками (міркуваннями). І не тільки в них. Візьмімо слово автобіографія (грецьке autos – сам, bios – життя, grapho – пишу) – життєпис особи, складений нею самою. Часом його неправильно вживають з присвійним займенником свій. Виникає повторення (своя автобіографія), бо перша частина цього складного іменника (авто-) якраз і означає “свій”, “власний”. Отже, з погляду літературної норми треба сказати: подав автобіографію або подав свою біографію. Те ж саме маємо зробити тоді, коли слово автопортрет сполучається з присвійним займенником свій. Щоб уникнути тавтології, вип Запам’ятаймо, чому недоречними є фрази: адреса місця проживання (адже адреса – це і є місце проживання); відступати назад (хіба можна відступати вперед?); бачити сновидіння (бачити і видіти – синоніми); сумне фіаско (радісним фіаско не буває). Дедалі заглиблюючись у мову, виявляєш лексичний баласт там, де він став для нас таким звичним, що його просто не помічаєш. Як ілюстрацію до цього можна навести, наприклад, вислови кількісне збільшення (збільшення буває тільки кількісне), а також якісне поліпшення (поліпшення буває тільки якісне). Явне словесне марнотратство помітне в реченнях типу “це позитивно позначилося на поліпшенні продукції” (іменник поліпшення зайвий, оскільки є позитивно), “причина важкого становища викликана невдалим добором кадрів” (викликана не причина, а становище; причина сама призвела до небажаної ситуації). При назвах місяців не треба ставити слово місяць. “Завдання на березень місяць” – начебто березень може позначати й щось інше, опріч місяця. У діалогічному мовленні часто виникає небажана тавтологія, коли на запитання “Котра година?” відповідають, скажімо, “Восьма година”. Аби уникнути повторення, останнє слово слід випускати. Нерідко зловживають дієсловами проводити (провадити), здійснювати, забезпеч... смотреть