Смотреть больше слов в «Українсько-польському словнику (Мар'яна Юрковського, Василя Назарука)»
ПРОПОВІ́ДНИК, а, ч.1. рел. Той, хто проповідує, поширює яке-небудь віровчення.Острог став місцем, звідки вийшло чимало вчених, дипломатів, поетів і про... смотреть
ПРОПАГАНДИ́СТ (ідей, учення, наукових знань тощо), ПРОСВІТИ́ТЕЛЬ, ПРОПОВІ́ДНИК книжн., уроч.; ПОПУЛЯРИЗА́ТОР (перев. наукових знань). Невдовзі Пантелей... смотреть
-а, ч. 1) рел.Той, хто проповідує, поширює яке-небудь віровчення. || Той, хто виголошує проповідь (у 1 знач.); церковний оратор. 2) перен. Той, хто пр... смотреть
-а, ч. 1》 рел. Той, хто проповідує, поширює яке-небудь віровчення.|| Той, хто виголошує проповідь (у 1 знач. ); церковний оратор.2》 перен. Той, хт... смотреть
пропові́дник[пропоув’ідниек]-ка, м. (на) -ков'і/-ку, мн. -кие, -к'іў
імен. чол. роду, жив.рел.проповедник
рел., перен.preacher; знев. pulpiteer
(волі Божої) пророк; (у храмі) священик, п! ОРАТОР; (віровчення) поборник, апостол; (що навертає невір) місіонер; (ідей) АҐІТАТОР.
див. апостол
{пропоуві́дниек} -ка, м. (на) -кові/-ку, мн. -кие, -кіў.
пропові́дник іменник чоловічого роду, істота
Missionær
рел.; перен. проповедник
проповідник, -а
მქადაგებელი