Смотреть больше слов в «Українсько-польському словнику (Мар'яна Юрковського, Василя Назарука)»
ІНОВІ́РЕЦЬ (людина, що належить до іншого віросповідання), ЧУЖОВІ́РЕЦЬ заст.; БУСУРМА́Н (БУСУРМЕ́Н) заст., фольк. (перев. про магометанина); НЕВІ́РНИЙ ... смотреть
імен. чол. роду, жив.рел., екон.чужовiрецьиноверец
-рця, ч., заст. Чужовірець.
[inowirec']ч.innowierca
(у мусулман) ґяур, (у нас) басурман, жм. турок, о. не нашої віри.
Heterodox, of different religion
-рця, ч. , заст. Чужовірець.
інові́рець іменник чоловічого роду, істота
Іншовір
іновірець, -рця
иноверец