Смотреть больше слов в «Українсько-польському словнику (Мар'яна Юрковського, Василя Назарука)»
ВІДДАВА́ТИ (давати назад узяте, позичене, привласнене, належне), ВЕРТА́ТИ, ПОВЕРТА́ТИ, ВІДНО́СИТИ, ЗВЕРТА́ТИ рідше. — Док.: відда́ти, верну́ти, поверну... смотреть
Відне́сти́. Отримати, дістати. Програма була, як видно із сих пісень, дуже добірна, а її виконане заслугує теж на похвалу Присутні віднесли добре вражінє (Б., 1907, 65, 3)// пол. odnieść - 1) віднести, 2) добути, домогтися, дістати, odnieść wrażenie - отримати, дістати враження; порівн. нім. den Eindruck gewinnen - дістати враження, gewinnen - 1) вигравати, 2) добувати, діставати, 3) витягати.... смотреть
недок. відносити, док. віднести1) (до когось) to take to; (кудись) to carry away, to bear away, to remove2) перен. (до чогось) to refer, to impute, to ... смотреть
віднести́[в'іднеисти]-су, -сеш, -сеимо, -сеите; мин. -д(‘)н'іс, -неисла; нак. -си, -с'іт'
ВІДНЕСТИ́ див. відно́сити.
Адабрацьбрацьзвалачыпазвалакацьузяць
Віднести См. Відносити. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 221.
див. відносити.
{віднеисти́} -су́, -се́ш, -сеимо́, -сеите́; мин. -д()ні́с, -неисла́; нак. -си́, -сі́т.
Відне́сти, див. відно́сити
【完】 见 відносити
(побіду): одержати перемогу [IV]
адабрацьбрацьзвалачыпазвалакацьузяць
адабраць браць звалачы пазвалакаць узяць
віднести́ дієслово доконаного виду
див. відносити.
сов. от відносити
віднести (віднесемо, віднесете, віднесла)