Смотреть больше слов в «Українсько-польському словнику (Мар'яна Юрковського, Василя Назарука)»
ПО́ЗНАЧКА (спеціальний знак, зроблений для відрізнення чогось, вказівки на щось), ПОЗНА́ЧЕННЯ, ВІДМІ́ТКА, МІ́ТКА, МІТА, ВІДЗНА́ЧКА розм., ЛИ́ТА заст.; ... смотреть
ВІДМІ́ТКА, и, ж.Знак, яким щось відмічають; позначка.Катерина Сергіївна підійшла до столу, зробила відмітку в класному журналі (О. Донченко);Витягши пі... смотреть
відмі́тка[в'ідм’ітка]-ткие, д. і м. -м'іц':і, р. мн. -ток
хохл. (отметка) оцінка, позначка, знакзнак, позначка, оцінка
(позначка) mark, signвідмітка цілі — військ. target echo, (target) blip
[widmitka]ж.zapisek (нотатка)
-и, ж. Той або інший знак, яким щось відмічають; позначка.
імен. жін. родуотметка
Адзнакапунктсэнс
-и, ж. Той або інший знак, яким щось відмічають; позначка.
див. ярлик
{відмі́тка} -ткие, д. і м. -мі́ц:і, р. мн. -ток.
відмі́тка іменник жіночого роду
адзнакапунктсэнс
адзнака пункт сэнс