Смотреть больше слов в «Українсько-польському словнику (Мар'яна Юрковського, Василя Назарука)»
СПА́ЛАХ чого (раптовий сильний вияв якогось почуття, настрою і т. ін.), ВИ́БУХ, ПОРИ́В, ПО́ЛУМ'Я, НА́ПАД, ПРИ́СТУП. Збудження, викликане недавнім спала... смотреть
ПОРИ́В¹, у, ч., спец., рідко.Місце, де розірване, обірване що-небудь.Зв'язок могли перервати міни чи снаряди. Зв'язківці метнулися шукати порив (Іван Л... смотреть
I -у, ч., спец., рідко.Місце, де розірване, обірване що-небудь. II -у, ч.1) рідко. Різкий, раптовий рух; ривок. 2) Раптове збільшення сили й швидкості... смотреть
1) (про дощ, вітер) gust, blast, puff, rushпорив вітру — gust (rush) of wind2) перен. (про почуття та ін.) fit, gust; uprush, upsurge; passion, spontan... смотреть
I -у, ч. , спец. , рідко.Місце, де розірване, обірване що-небудь.II -у, ч. 1》 рідко. Різкий, раптовий рух; ривок.2》 Раптове збільшення сили й швидкос... смотреть
у пори́ві чого і без додатка. У стані сильного збудження, піднесення і т. ін. У пориві безстрашшя, з гранатами в руках кидались з окопів бійці на громихаючі на залізних гусеницях танки (О. Гончар); // Пристрастно, сзвильовано і т. ін. І, в пориві, підняла Маруся руки назустріч сонцю, обіллялась першим золотим його потоком, мов піднялася над землею,— і заспівала… (Г. Хоткевич); Хлопець в пориві припадає до її красиво викреслених вогкуватих губ (М. Стельмах). з пори́вом. (Деві (з поривом):) Се я зробив! Зовсім не дядько Річард! (Леся Українка).... смотреть
пори́в[пориў]-иву, м. (на) -ив'і, мн. -ивие, -ив'іў
1) порыв 2) (резкое движение руками или телом) разг. рывок 3) перен. порыв, реже порывание; стремление, устремление; воодушевление 4) спец. порыв, обрыв... смотреть
[poryw]ч.poryw
(рух) р. ривок; П. запал, піднесення; (до чого) прагнення, потяг, фр. намагання; (душі) порух; (гніву) ВИБУХ; тлк. ПОРИВ, (вітру) ПОВІВ.
порив мпорыв
пори́в 1 іменник чоловічого роду місце, де щось обірване рідко пори́в 2 іменник чоловічого роду ривок; потяг
Запал, захоп, відрух, див. ентузіязм
{пори́ў} -и́ву, м. (на) -и́ві, мн. -и́вие, -и́віў.
техн. порыв
порив, -у
імен. чол. родупорыввід слова: поритидієсл. док. виду (що зробити?)Дієприслівникова форма: порившипорытьДеепричастная форма: порыв