Смотреть больше слов в «Українсько-польському словнику (Мар'яна Юрковського, Василя Назарука)»
ПРИКРАША́ТИ (ПРИКРА́ШУВАТИ) (додавати краси кому-, чому-небудь своєю появою, наявністю), ОЗДО́БЛЮВАТИ (ОЗДОБЛЯ́ТИ), ПРИХОРО́ШУВАТИ, ЗВЕСЕЛЯ́ТИ, ОБА́РВЛ... смотреть
ПОЗОЛО|ТИТИ (5*), ЧОУ, ТИТЬ гл. Позолотить, покрыть золотом: расклепавъ же дъскы сребрьны˫а и позолотивъ… окова… ст҃а˫а гроба. СкБГ XII, 24б; исковавъ... смотреть
золоти́ти / позолоти́ти пілю́лю. Зм’якшувати, згладжувати заподіяну кому-небудь прикрість, образу. Гетьман хитро позолотив пілюлю і, нібито вгадуючи архімандритові заперечення, додав: — Та й братство у нас буде трохи відмінне від Львівського (З. Тулуб). позолоти́ти ру́ку (ру́чку). Дати гроші за ворожіння або просто подати милостиню. Мені циганка ворожити хоче, Лиш просить руку їй позолотить (Д. Павличко); Веселий натовп громадян .. оточив обідраних, схожих на бісенят циганчуків, які витанцьовують перед ними, простягаючи складені в ложечки долоні: “Красивий, багатий, позолоти ручку!” (А. Дімаров); Від нас “цигани” не йшли без пригощення .. І того разу “позолотив ручку”, хоч на весіллі ні в молодої, ні в молодого не був (В. Дрозд).... смотреть
[pozołotyty]дієсл.pozłocić
ПОЗОЛОТИ́ТИ див. позоло́чувати.
To gildпозолотити пілюлю — перен. to gild the pill
Позолотити См. Позолочувати. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 267.
див. позолочувати.
【完】 见 золотити
позолоти́ти дієслово доконаного виду
техн. вызолачивать, позолотить
див. позолочувати.
сов. от позолочувати