Смотреть больше слов в «Українсько-польському словнику (Мар'яна Юрковського, Василя Назарука)»
ВІВЦЯ́, і́, ж.1. Невелика тварина родини порожнисторогих, яка дає вовну, м'ясо, молоко; самиця барана.Добра штука оті вівці: і кожух, і свита, і губа с... смотреть
Буду сива, як вівця, а не піду за вдівця.Відповідь молодої дівчини, яка не хоче йти заміж за старого багача.Добра штука оті вівці: і кожух, і свита, і ... смотреть
заблу́кана (блу́дна, приблу́дна) вівця́. Людина, яка порвала стосунки з тим середовищем, до якого раніше належала, або яка збилася з правильного життєвого шляху. — Так, нас запрошують. Бачиш, он вогнище, заблукана вівця! (П. Панч); Піп вовчими очима проводжав свою заблукану вівцю (П. Колесник); В’яжуться люди в товариства... та й Івана беруть між себе. А він ходить, наче та блудна вівця (Л. Мартович); Ой ходжу-блуджу я по улоньці, як приблудная вівця, Та ні до кого мені промовити та вірненького слівця (Укр.. пісні). як (мов, ні́би і т. ін.) (голо́дні) вовки́ на вівцю́, зі сл. ки́нутися. Дуже жадібно. Кинулись парубки до того сала, як вовки на вівцю, та давай закушувати (І. Нечуй-Левицький); Паничі й панни кинулись на маринад, як голодні вовки на вівцю, хоч їх Навроцька й не припрошувала (І. Нечуй-Левицький).. як (мов, ні́би і т. ін.) ци́ган у ві́вцях, зі сл. розбира́тися, ірон. Уживається як категорічне заперечення змісту зазначеного слова; зовсім не (розбиратися). Хоч Михайло Іванович і бачив на своєму віку чимало людей, та вмів у них розбиратися як циган у вівцях (З журналу).... смотреть
вівця́[в'іўц’а]-ц'і, ор. -цейу, мн. в'іўц'і, овец', д. в'іўц'ам, зн. овец' і в'іўц'ідв'і в'іўц'і
ВІВЦЯ́ (невелика свійська тварина; зневажл. про покірну, лякливу людину), ОВЕ́ЧКА, ЯГНИ́ЦЯ. Розбрелися, як вівці без пастуха (прислів'я); Там пасуться ... смотреть
-і, ж. 1) Невелика свійська тварина, яка дає вовну, м'ясо, молоко; самка барана. 2) перен., зневажл. Про покірну, лякливу людину.
(мн. вівці) sheep (sg. = pl.); eweпаршива вівця — mangy sheep; перен. black sheep
імен. жін. роду, жив.зоол.1. невелика тварина, яка дає вовну2. про покiрну, лякливу людинуовца
(-і) ж. 1. мол.; зневажл. Дівчина, молода жінка. БСРЖ, 394; ПСУМС, 14; ЯБМ, 2, 101. 2. крим., міл.; зневажл., ірон. Жінка-свідок. БСРЖ, 394; ПСУМС, 14; СЖЗ, 25; ЯБМ, 2, 101. 3. крим., зневажл. Жертва злочину. БСРЖ, 394; СЖЗ, 25; ЯБМ, 2, 101.... смотреть
-і, ж. 1》 Невелика свійська тварина, яка дає вовну, м'ясо, молоко; самка барана.2》 перен. , зневажл. Про покірну, лякливу людину.
[wiwcja]ж.owca
{віўца́} -ці́, ор. -це́йу, мн. ві́ўці, ове́ц, д. ві́ўцам, зн. ове́ц і ві́ўці дві віўці́.
вівця:◊ вовк і ві́вці → "вовк" ◊ танцюва́ти як спу́тана вівця → "танцювати"
вівця́ іменник жіночого роду, істота * Але: дві, три, чотири вівці́
Вівця́, -ці, -цею; ві́вці, овець, вівцям, вівцями
【阴】 母绵羊; 绵羊
Sau, får
Авечка
Får
Får
ცხვარი
авечка
авечка
овца
Свійська тварина; розводять задля м'яса, вовни, шкури та молока; походить від муфлона та архара.
свійська тварина; розводять задля м'яса, вовни, шкури та молока; походить від муфлона та архара.