БУХАНЕЦЬ

-нця m, буханка -и ż bochenek chleba (głównie pszennego)

Смотреть больше слов в «Українсько-польському словнику (Мар'яна Юрковського, Василя Назарука)»

БУХАРА →← БУФЕТ2

Смотреть что такое БУХАНЕЦЬ в других словарях:

БУХАНЕЦЬ

УДА́Р по чому, у що, чим, без додатка (різкий сильний поштовх кулаком, рідше ногою, коліном, спрямований на людину, частини її тіла), СТУСА́Н, ТУСА́Н р... смотреть

БУХАНЕЦЬ

БУХАНЕ́ЦЬ, нця́, ч.Зменш. до буха́н 1.– Не хоче кишка простого хліба – буханця їй подавай! – жартував дід (Панас Мирний);Приносить вона майже завжди мо... смотреть

БУХАНЕЦЬ

вліпи́ти буханця́ кому. Ударити кого-небудь. А іноді, було, й буханця уліпить (Мотря) Чіпці у спину, щоб довго не роздумував (Панас Мирний). годува́ти бе́бехами (буханця́ми) кого і без додатка. Бити кого-небудь. Хома подумав, що ще трохи його товкмачив, прийнявсь лежачого шкварити… знай його бебехами годує (Г. Квітка-Основ’яненко); — Оце діждався діточок на старість… Не хлібом, а бебехами годують (Григорій Тютюнник).... смотреть

БУХАНЕЦЬ

імен. чол. роду, тільки одн.від слова: буханзменш. до буханбуханка сущ. жен. рода

БУХАНЕЦЬ

бухане́ць[буханец']-н'ц'а, ор. -нцем, м. (на) -н'ц'і, р. мн. -н'ц'іў

БУХАНЕЦЬ

[buhanec']ч.bochen

БУХАНЕЦЬ

-нця, ч. Зменш. до бухан.

БУХАНЕЦЬ

Бо́ханець= бухане́ць, -нця́бухане́ць, -нця́, -нце́ві; -нці́, -нці́в

БУХАНЕЦЬ

1) коврига; (поменьше) коврижка 2) разг. толчок; разг. тумак

БУХАНЕЦЬ

див. буханка

БУХАНЕЦЬ

{бухане́ц} -нца́, ор. -нце́м, м. (на) -нці́, р. мн. -нці́ў.

БУХАНЕЦЬ

див. хліб

БУХАНЕЦЬ

-нця, ч. Зменш. до бухан.

БУХАНЕЦЬ

бухане́ць іменник чоловічого роду

БУХАНЕЦЬ

Баханка

БУХАНЕЦЬ

буханець, -нця

БУХАНЕЦЬ

баханка

БУХАНЕЦЬ

баханка

T: 156