Смотреть больше слов в «Українсько-польському словнику (Мар'яна Юрковського, Василя Назарука)»
БРЯЗК, у, ч.Звуки від ударів по металевих або скляних предметах; брязкіт.Чути скрип пер, шелест паперу, брязк ножиць (І. Франко);Летить додолу склянка,... смотреть
БРЯЗК, у, ч. Звуки від ударів по металевих або скляних предметах; брязкіт. Чути скрип пер, шелест паперу, брязк ножиць (Фр., IV, 1950, 31); Летить додолу склянка, і в брязк розбитого скла влилось налякане "ах!"… (Коцюб., II, 1955, 250); В руці пахолка блиснув ніж І покотився з брязком вниз. Коли козак пахолка стис (Бажан, Роки, 1957, 233). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 242.... смотреть
-у, ч. Звуки від ударів по металевих або скляних предметах; брязкіт.
імен. чол. роду
брязк 1 іменник чоловічого роду брязк 2 вигук незмінювана словникова одиниця
-у, ч. Звуки від ударів по металевих або скляних предметах; брязкіт.
1) предик. бряк; звяк 2) (род. брязку) сущ. бряцание; звяканье; звон
【阳】 叮声, 铿锵声
брязк, -у