Смотреть что такое НАБУТОК в других словарях:

НАБУТОК

НАБУ́ТОК, тку, ч.Те, що набувають працею, затрачаючи силу й енергію.Не віддасть він [солдат] нікому набутку свого – що узято в бою, те здобуто навіки! ... смотреть

НАБУТОК

НАДБА́ННЯ (те, що хто-небудь здобув, придбав; про явище культури, науки і взагалі духовної сфери — те, що хто-небудь здобув, органічно засвоїв і що неп... смотреть

НАБУТОК

імен. чол. родудостояние сущ. ср. рода

НАБУТОК

-тку, ч. Те, що набувають працею, затрачуючи силу та енергію. || Те, що неподільно належить кому-небудь.

НАБУТОК

-тку, ч. Те, що набувають працею, затрачуючи силу та енергію.|| Те, що неподільно належить кому-небудь.

НАБУТОК

див. багатство; вигода; надбання

НАБУТОК

Possessions (pl.), property

НАБУТОК

Набу́ток, -тку, -ткові; -бутки, -тків

НАБУТОК

Здабытакнабытак

НАБУТОК

Надмір, надлишок

НАБУТОК

набу́ток іменник чоловічого роду

НАБУТОК

НАБУТТЯ, див. НАДБАННЯ.

НАБУТОК

здабытакнабытак

НАБУТОК

здабытак набытак

НАБУТОК

набуток, -тку

НАБУТОК

достояние

T: 119