Смотреть больше слов в «Українсько-польському словнику (Мар'яна Юрковського, Василя Назарука)»
КАЛЮ́ЖА (заглибина в ґрунті, наповнена водою або іншою рідиною); БАРЛІ́Г (заглибина з гряззю); БАЮ́РА (велика, глибока заглибина, вибоїна); КОВБА́НЯ, К... смотреть
калаба́ня (каляба́ня) 1. велика калюжа (м, ср, ст): Тепер ішов передмістям, на хідниках лежали озерця калабань, а на їздні дриготіло наложене верствами й перемішане болото (Нижанківський)||баюра◊ за калаба́нею ірон. за океаном (перев. у США чи Канаді)(ср, ст): Ті, котрі мали рідних чи то в Европі, чи то в країнах за “калабанею”, сподівалися швидкого звільнення, адже так було сказано, а як ні, то так тоді розумілося (Загачевський) ♦ що то мені́ за па́ні, що під но́сом калаба́ні → "пані" ♦ з роси́ і води́, з вели́кої калаба́ні → "роса" 2. знев., ірон. глибока вибоїна з водою чи болотом (м, ср, ст) 3. невелика, перев. брудна водойма (м, ср, ст): Я так люблю воду, що лізу в будь-яку калабаню (Авторка) 4. халепа (ср., ст): Найкраще було б взагалі в таку темну ніч сидіти в хаті і читати якусь книжку або й спати, філософічно відкликається другий голос. – Але раз ми влізли в цю калабаню, мусимо в ній таляпатись (Лисяк)... смотреть
-і, калабатина, -и, ж., діал. Ковбаня.
Калюжа [XII]— ковбаня, глибоке місце в річці [IV]
-і, калабатина, -и, ж. , діал. Ковбаня.
Калаба́ня, -ні, -нею; -ба́ні, -ба́нь
калаба́ня іменник жіночого роду діал.
обл. лужа
калюжа
калюжа