Смотреть больше слов в «Українсько-польському словнику (Мар'яна Юрковського, Василя Назарука)»
ЖРЕЦЬ, жерця́, ч. 1. Особа, що здійснювала богослужіння, жертвоприношення в язичеських релігіях. У численних брахманських храмах утримувалась величезна кількість жерців (Іст. середніх віків, 1955, 53); Жерці розпалювали вогонь.. й на тлі чорного неба вирізувався тесаний з товстелезного дуба Перун (Скл., Святослав, 1959, 29); * У порівн. Обличчя у нього поважне, як у жерця (Коцюб., II, 1955, 320). 2. чого, перен., ірон. Той, хто присвячує себе служінню чому-небудь. З своєї роботи він не робив таємниці і не виставляв себе жерцем науки (Смолич, Світанок.., 1953, 457). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 545.... смотреть
[жрец']жеирц'а, ор. жеирцем, м. (на) жеирцев'і/жеирц'у, кл. жерчеи, мн. жреиц'і, жреиц'іў
жерця, ч. 1) Особа, що здійснювала богослужіння, жертвоприношення в язичеських релігіях. 2) чого, перен., ірон. Той, хто присвячує себе служінню чому-... смотреть
ЖРЕЦЬ (особа, яка виконує релігійні обряди в язичеських релігіях), МАГ, СВЯТЕ́ЦЬ заст. Жерці і ліктори стоять Круг Капітолія (Т. Шевченко); Радіє люд. ... смотреть
жерця, ч. 1》 Особа, що здійснювала богослужіння, жертвоприношення в язичеських релігіях.2》 чого, перен. , ірон. Той, хто присвячує себе служінню чом... смотреть
імен. чол. роду, жив.жрец
【阳】1) (多神教的) 祭司; 术士3) 转 (为艺术, 科学等的) 献身者
іст.priest; (у кельтів) Druid
{жрец} жеирца́, ор. жеирце́м, м. (на) жеирце́ві́/жеирцу́, кл. же́рчеи, мн. жреиці́, жреиці́ў.
(у кельтів) іст. друїд; (у ескімосів) шаман; (науки) П. служитель, діяч, п. слуга.
Жрець, жерця́, жерце́ві, жерце́м, же́рче! жерці́, -ці́в
жрець іменник чоловічого роду, істота
(род. жерця) рел.; перен. жрец
Сьвятар
жрець, жерця
сьвятар
сьвятар
ქურუმი