Смотреть больше слов в «Українсько-польському словнику (Мар'яна Юрковського, Василя Назарука)»
ВИЙМА́ТИ (брати що-небудь із середини чогось), ВИТЯГА́ТИ, ВИТЯ́ГУВАТИ, ТЯГТИ́, ТЯГНУ́ТИ, ДОБУВА́ТИ, ВИДОБУВА́ТИ, ТЯГА́ТИ рідше, ЗДОБУВА́ТИ рідко; ВИШКР... смотреть
дістава́ти (добува́ти, видира́ти і т. ін.) / діста́ти (добу́ти, ви́дерти і т. ін.) з-під землі́. Робити що-небудь неймовірне; досягати чогось майже неможливого; здійснювати що-небудь будь-якими засобами. — А хто для тебе всякий матеріал з-під землі добував: книжки, газети, журнали? (С. Добровольський); Вже як товариш попросить об чім, то він (Кармель), здається, з-під землі дістане, а не одмовиться (Марко Вовчок); (Кирило:) Хіба такий (як Храпко) не одкопає (діла)? — Ого! З-під землі видере,— бідовий (Панас Мирний). під земле́ю ви́рве. — Заруба дістане (мотор). То такий, що під землею вирве (В. Кучер). добува́ти / добу́ти (свої́м) горбо́м що. Наживати що-небудь тяжкою працею. — Так то ж які землі? — перебив мене Пищимуха.— Рангові, а не ті, що кожен своїм горбом добував! (Панас Мирний). добува́ти (здобува́ти) / добу́ти (здобу́ти) кро́в’ю (та кістка́ми) що. 1. Досягати чого-небудь, докладаючи великих зусиль, ціною великих жертв. Потомки козачі копалися в сирій землі, понівечені.., якісь каліки, а не люди, без пам’яті про бувальщину дідів своїх, котрі добували кров’ю .. славу та волю (Панас Мирний); — Хто ж її (землю) їм наділяв, як вони своєю кров’ю та кістками її добували? — злюче увернув Пищимуха (Панас Мирний). 2. Завоювати у боротьбі. — Що діди та батьки кров’ю здобули, те нерушиме (М. Коцюбинський). здобу́тий кро́в’ю. — Ви думаєте, що буде ще колись війна? — запитала, хмурячись, Ясногорська.— Я цього не хотів би… Але наш досвід, здобутий кров’ю, варто зберегти (О. Гончар). добува́ти (здобува́ти) / добу́ти (здобу́ти) (собі́) ла́врів (ла́ври). Досягати успіхів, слави, визнання. — Я буду давати концерти на фортепіані .. Добудемо собі лаврів (І. Нечуй-Левицький); При недавніх виборах .. він .. здобув собі нові лаври (І. Франко).... смотреть
недок. добувати, док. добути1) гірн. to extract, to mine2) (діставати) to obtain, to acquire, to procure, to pick up, to gain; (про факти тж.) to quarr... смотреть
дієсл. док. виду (що зробити?)спец.Дієприслівникова форма: добувшидобытьДеепричастная форма: добыв
Або добуду, або таки так буду.Або доконаю свого діла, або й. без нього обійдуся.Або добути, або вдома не бути.Або доконаю свого, або зовсім пропаду. Ли... смотреть
див. добувати.
дієсл.dobyć
Выстараццаздабыць
Добу́ти, добу́ду, -бу́деш
матем. взять (о корне), добывать, извлекать
добу́ти дієслово доконаного виду
див. добувати.
выстараццаздабыць
выстарацца здабыць
сов. от добувати