Смотреть больше слов в «Українсько-польському словнику (Мар'яна Юрковського, Василя Назарука)»
ВИГАНЯ́ТИ (змушувати когось іти, виходити геть, залишати приміщення, місце, місцевість і т. ін.), ПРОГАНЯ́ТИ, ВИГО́НИТИ, ГНА́ТИ, ВИПРОВА́ДЖУВАТИ, СПРОВ... смотреть
недок. випирати, док. виперти1) груб. (виганяти) to supplant, to turn out, to force out, to thrust out, to dislodge, to displace2) тк. недок. (випинати... смотреть
ви́перти 1. витіснити (м, ср, ст): Вулиці були повні вояків у німецьких уніформах, на перехрестях стояли вже декілька тижнів таблиці, що вказували нові німецькі “дінстштелле”, над крамницями лиш де-не-де видно ще було вивіски “Гастрономів”, “Бакалій” і “Промторгів”, що їх вже поволі виперли нові вивіски, які нагадували мешканцям, що настав новий порядок (Лисяк)2. Знев. Вигнати (ст)|| = викинути... смотреть
дух ви́йшов (ви́скочив, грубо ви́пер) з кого. Хто-небудь помер, загинув. — Я б п’ятьох бояр підняв та об землю вдарив, щоб дух з них вискочив (А. Хижняк); (Микита:) Гляди, щоб я тебе не підперезав так, що й дух з тебе випре!.. (Семен (спокійно):) Не хвались! (М. Кропивницький). ма́ло дух з груде́й не ви́йде. Побігли ми… Біжимо, мало дух з грудей не вийде (Ю. Яновський).... смотреть
ви́перти[випеиртие]-пру, -преиш; нак. -прие, -пр'іт'
ВИ́ПЕРТИ див. випира́ти.
див. випирати.
Ви́перти, див. випира́ти
{ви́пеиртие} -пру, -преиш; нак. -прие, -пріт.
ви́перти дієслово доконаного виду
див. випирати.
сов. от випирати I