СМІХ

-у m śmiech задля сміху na żarty не до сміху nie ma żartów лопати(ся) (качати(ся) від сміху pękać (tarzać się) ze śmiechu ~ крізь сльози śmiech przez łzy

Смотреть больше слов в «Українсько-польському словнику (Мар'яна Юрковського, Василя Назарука)»

СМІХОТВОРНИЙ →← СМІТТЯ

Смотреть что такое СМІХ в других словарях:

СМІХ

СМІХ, у, ч.1. Переривчасті, характерні звуки, які утворюються короткими видихальними рухами як вияв радості, задоволення, нервового збудження і т. ін.–... смотреть

СМІХ, у, ч. 1. Переривчасті, характерні звуки, які утворюються короткими видихальними рухами як вияв радості, задоволення, нервового збудження і т. ін. — Твій голос, твій сміх я слухав би цілий вік, та й то, здається, не наслухався б,— сказав Роман (Н.-Лев., VI, 1966, 316); Дівчата наближалися, і все ясніше та голосніше чулися їхні голоси та сміх (Тют., Вир, 1964, 12); Лунає з вулиці дитячий сміх (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 141); *Образно. Яке сьогодні блакитне небо, яке високе і чисте! А золотий сміх сонця! (Коцюб., II, 1955, 185); *У порівн. На мулах нешвидких Вона верталась із ясного саду, Ясна, як сад, і радісна, як сміх (Рильський, І, 1960, 184); // тільки мн. Веселі розмови, розваги і т. ін. Еней по щастю без поміхи Вдавався в карти, ігри, сміхи, А о Юноні і забув (Котл., І, 1952, 175); На панщині не робила, як другі, а більше бавилась — заводила сміхи та реготи (Мирний, IV, 1955, 33); // перев. мн. Насмішки, глузування. Буде тобі, титарівно! Заплачеш, небого, За ті сміхи!.. (Шевч., II, 1963, 99). Без смі́ху — не сміючись, серйозно. З ним був такий випадок, якого без сміху він не може тепер згадати (Коцюб., II, 1955, 427); На нього [обер-майстра] без сміху не можна дивитись: на ногах якісь ботфорти петровських часів, на голові величезний крислатий капелюх (Гончар, Маша.., 1959, 27); Гомери́чний сміх див. гомери́чний; Зара́ди (за́для, для) смі́ху — заради жарту, щоб посміятися. Фотографія Тимка. Ходив із хлопцями на ярмарок у Зіньків та й «знявся» заради сміху (Тют., Вир, 1964, 455); О. Хведор був веселий, реготун.. Його повні червоні уста, здається, були зроду складені задля сміху (Н.-Лев., І, 1956, 116); Стигне розчин, стає, мов дуб, поки доставляють його.. Хоч бери та вогнище розводь на висоті і розігрівай розчин. Але ж то хіба для сміху (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 347); З смі́хом — сміючись. І хоча й би ти в душі Злюка.. сердитий, Та на личенько моє З сміхом, весело зирни ти (Крим., Вибр., 1965, 100); З сміхом обганяють його веселі юрби молоді, попадаються назустріч закохані пари (Головко, І, 1957, 485). ◊ Бра́ти на сміх див. бра́ти; Заво́дити смі́хи та ре́готи див. ре́гіт; Залива́тися (зали́тися) від (од) смі́ху; Залива́тися (зали́тися) смі́хом — нестримно сміятися. Обидві удовиці реготались, аж заливались од сміху. Насміявшись вволю, Христина попрощалась з хазяйкою й вийшла (Н.-Лев., VI, 1966, 33); Тимко, забившись під копу, заливається від сміху, дивлячись, як Марко осатаніло вистрибує на одній нозі (Тют., Вир, 1964, 274); — Я ось, дядьку… осьдечки! — заливаючись сміхом, обізвавсь Карпо, опинившись зразу на другім боці (Мирний, І, 1954, 273); Не стримався й Прудивус, залився сміхом,., а від того сміху.. глядачам ставало там іще смішніше (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 214); Заляга́тися (залягти́ся) від (од) смі́ху; Заляга́тися (залягти́ся) смі́хом див. заляга́тися; Захлина́тися (захлину́тися) смі́хом (від смі́ху) див. захлина́тися; Захо́дитися (зайти́ся) смі́хом див. захо́дитися1; Кача́тися від (зі) смі́ху див. кача́тися; Ки́дає (ки́дало, ки́нуло) в сміх див. ки́дати; Кишки́ рва́ти (порва́ти і т. ін.) зі (зо, від) смі́ху див. кишка́; Ку́рці на сміх див. ку́рка; Ку́рям на сміх див. ку́ри; Ло́пнути від смі́ху — дуже сміятися; Лу́скати зі (зо) смі́ху див. лу́скати; Лю́дям на сміх див. лю́ди; Ляга́ти від (од, зо) смі́ху див. ляга́ти; [Ма́ло не] па́дати зі смі́ху див. па́дати; Нароби́ти собі́ смі́ху; Пода́ти себе́ на сміх — виставити себе у смішному вигляді. — Той [грішник] дума, що вже він меделян, та й силкується гавкати і щоб то і товсто, і страшно, так тільки сміху собі наробить (Кв.-Осн., II, 1956, 248); Прохор Осауленко був козак не з величних; щира душа, себе на сміх не подасть (П. Куліш, Вибр., 1969, 264); На сміх: а) заради жарту. — Поміняйте зі мною свою одежу. А дід мав подерту одежу, каже: — Хлопче, говориш зі мною на сміх.. — Не на сміх я з вами говорю,.. справді хочу мінятися (Казки Буковини.., 1968, 175); Вербівці на сміх назвали село Вербівочкою, хоч у йому [ньому] не було вербової й гілки (Н.-Лев., II, 1956, 240); б) для насмішки, для посміху. Бодай же вас, цокотухи, Та злидні побили, Як ту матір, що вам на сміх Сина породила (Шевч., І, 1963, 23); — Тоді на тобі один рядок, бо ти два не годна гнати…— і дав [Андрій] Химі один рядок, на сміх усім заробітчанам, мов неповнолітній (Кач., II, 1958, 9); Не до смі́ху (смі́хів) кому — у когось немає бажання, причин і т. ін. веселитися, сміятися. Забродчики жартували, сміялись, а Миколі було не до сміху, не до жартів (Н.-Лев., II, 1956, 231); Хлопці щиро сміються, тільки Віталикові, здається, не до сміху (Гончар, Тронка, 1963, 159); — Ти й зараз прийшов посміятися з старого батька. А я вже вбився в літа, мені не до сміхів (Загреб., Спека, 1961, 333); Підніма́ти (підійма́ти, здійма́ти, зніма́ти і т. ін.) на сміх кого, що — те саме, що Бра́ти на сміх (див. бра́ти). Гомоніли стиха чоловіки; і було знать по їх очах, що вони піднімали на сміх це жіноче свято (Н.-Лев., VI, 1966, 370); Ніколи не підіймай на сміх бідного чоловіка (Фр., IV, 1950, 66); Краще б оця маленька дівчина потягла його за чуба або ще якось зневажила, ніж отак здіймати на сміх… (Ю. Янов., II, 1954, 133); — До якого заводу? — питаєте. І тут вас знімають на сміх. Невже ви не знаєте, що в Косопіллі є цукровий завод?! (Зар., На.. світі, 1967, 13); Побира́ти на сміх див. побира́ти; Подави́тися смі́хом див. подави́тися; Помира́ти (поме́рти) зо́ сміху див. помира́ти; Сміх бере́ див. бра́ти; Сміх напа́в на кого — комусь захотілося сміятися. Напав на мене якийсь сміх (Н.-Лев., III, 1956, 273); Смі́хи справля́ти див. справля́ти; Сміх розбира́в кого — те саме, що Сміх бере́ (див. бра́ти). Макар Іванович бігає по хаті.., а Хо не може далі витримати.. Його розбира такий сміх, що аж кольки під грудьми спирають (Коцюб., І, 1955, 168); Ти чого вибілюєш зуби? — здивувався батько. — Бо є що вибілювати,— ще більше розбирає мене сміх (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 19); Смі́ху з се́бе нароби́ти — виставити себе у смішному вигляді. Не поженихався ні трохи, а сміху з себе наробив (Кв.-Осн., II, 1956, 315); Сміх узя́в див. узя́ти; Спиня́ти (спини́ти, зупини́ти) сміх див. спиня́ти, зупиня́ти; [Так і (ма́ло не)] покоти́тися [по́котом] зі смі́ху (від смі́ху) див. покоти́тися1; Тро́хи не упа́сти зі (зо) смі́ху — сміятися до нестями, до знемоги, реготати, згинаючись до землі. — Та се,— бий тебе сила божа! — Бородаїв син,— скрикнув один з москалів і трохи не упав зо сміху (Мирний, І, 1954, 259); Узя́ти на сміх див. узя́ти; У сміх хто — хто-небудь почав сміятися. Ми знов у сміх: — То се такі пісні ..?— Вони питають: «А які?» (Л. Укр., І, 1951, 406); Хоч би (хоча́ б, хоть би, коли́ б) на сміх; І (й) на сміх — уживається при вказівці на найменшу міру у здійсненні, виявленні і т. ін. якоїсь дії. Хоч би на сміх де могила О давнім давні говорила (Шевч., II, 1963, 65); Чи ви живі, чи повмирали; чи я діждусь коли, чи ні, Щоб клаптик часом переслали Паперу братнього мені? Прохав, молив.. Що більше вдію? Хоча б хто на сміх написав… (Граб., І, 1959, 340); Коли б тобі на сміх було де видно свічку. Або в селі де на опічку Маячив каганець (Г.-Арт., Байки.., 1958, 49); Нема й на сміх (Укр.. присл.., 1963, 16); Як на сміх — ніби навмисне. Як на сміх, плуг нахильцем вискочив з борозни і на горе Андрієві опинився зверху, на ріллі (Д. Бедзик, Студ. Води, 1959, 16); І у землянках, як на сміх, Голодний плач дітей блідих Нас зустрічав докором вічним… (Сос., І, 1957, 465). 2. у знач. присудк. сл. Про те, що здатне розсмішити, викликати подив. Чужа біда Панькові — сміх; Своя ж і стид, і срам, і гріх (Бор., Тв., 1957, 156); Який же там король став Жабам у пригоді? Такий король, що сміх та й годі (Гл., Вибр., 1951, 122); В Москві великій без адреси Когось шукати — просто сміх (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 57). ◊ [І] сміх і го́ре (і гріх, і плач, і сльо́зи) — про те, що одночасно і смішне і сумне. — Сестра каже, що Муся теж взялась крутити ночами блюдечка, викликаючи духів і просячи в них поради.. — І сміх і горе,— після паузи промовила Ляля (Гончар, IV, 1960, 74); І сміх і гріх було дивитися на цю недоладну постать, натоптану злобою і болем (Стельмах, II, 1962, 89); Тіль[ки] де-де православні По углах стогнали Та, стогнучи, за батюшку господа благали. Сміх і сльози! (Шевч., І, 1963, 245); [І] сміх і ли́хо див. ли́хо1. 3. Виставляння кого-, чого-небудь у смішному вигляді; висміювання. Сміх — ось що було, за визначенням самого Гоголя, благородною особою в його «Ревізорі». Цей сміх потряс царську Росію (Рильський, III, 1955, 217). Ста́ти смі́хом — стати предметом насмішок. Хто кого переможе… Або вони [сусіди] мене, або я їх! Як вони мене, то я сміхом стану в селі..! (Март., Тв., 1954, 206). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 409.... смотреть

СМІХ

(аж) ляга́ти (по́котом) (па́дати) від смі́ху (зі смі́ху, з ре́готу і т. ін.). Дуже сміятися, реготати. Молодиці аж лягали від сміху (М. Коцюбинський); Іван присів, засичав, а далі давай ревти так удатно та химерно, що всі аж лягали од сміху (І. Нечуй-Левицький); Протаз .. витворяв такі кумедні штукенції, що всі до одного лягали покотом од сміху (Олесь Досвітній); Він почервонів, аж посинів. Червоніє, червоніє та дметься, як той індик. А хлопці лягають зо сміху (І. Микитенко); А всі падали зі сміху (Н. Кобринська); Спекулянтка запуталася у ситі, репетувала, сипала прокльони, а юрба лягала з реготу (І. Микитенко); Бреде дядько, а молодиці лягають з реготу. Піддурили дядька, бо глибше, як по кісточки, нема в тім місці (Остап Вишня). ма́ло не лягти́ зо смі́ху. Весь базар мало не ліг зо сміху (О. Довженко). полягти́ од ре́готу. Компанія аж полягла од реготу (Дніпрова Чайка). (аж) сміх бере́ (розбира́є) / узя́в (розібра́в) кого і без додатка. Комусь хочеться сміятися, стає смішно. Аж сміх бере, як подивлюся, Що перед ним (Левом) усяка твар тремтить (Л. Глібов); Засміявся (піп) тихим старечим сміхом. Його бесідницю, видно, сміх не брав (Леся Українка); — Ще більше розбирає мене сміх (М. Стельмах); Її аж сміх узяв від чудних комашачих викрутасів (Панас Мирний). бра́ти (підніма́ти) / взя́ти (підня́ти) на глум (на глу́зи, на сміх) кого, що і без додатка. Насміхатися, кепкувати з кого-, чого-небудь. Язикатий подоляк вічно бере на глум Гришині романи з вертихвістками (О. Гончар); (Гаптін:) І чого ти така, Ярино?.. все зо сміхом, все на глузи береш… (Леся Українка); Та над Петром ну реготать, Петра на глузи піднімать (П. Гулак-Артемовський); Засмутився Карпо, не їсть, не п’є, як ніч ходить… Глузують наші, на сміх його беруть… (М. Коцюбинський). здійма́ти на глум. (Лицар:) Та що се ти мені байки плетеш, на глум здіймаєш, чи смієшся в вічі? (Леся Українка); // Піддавати осуду. Інший і сувору догану перетерпить, і круте покарання, а коли його візьме на глум громада, то вже йому непереливки (З газети). вмира́ти (помира́ти) / вме́рти (поме́рти) зо́ смі́ху. Дуже сміятися. Чітко буде видно на ній (кіноплівці), як виходять на дистанцію люди в мішках, біжать, плутаються, падають, а судді-вчительки та шефи з морського порту вмирають зо сміху. І таки є чого: видовище як у цирку (О. Гончар); Оповідала (Олена) таку подробицю з його життя, що всі помирали зо сміху (Г. Хоткевич). дави́тися смі́хом (від смі́ху, від ре́готу і т. ін.). Безуспішно намагатися стримувати сміх. Женя пирснула, давлячись сміхом (Л. Смілянський); Чохов схопив зубами рукав гімнастьорки (гімнастерки), давився від сміху, дивлячись, як Чумаченко .. борониться від діда (Григорій Тютюнник); Сміх (тещі) був роблений, сухий, з якимись істеричними вилясками. Степан ладен був заткнути їй горло, щоб ущухло оте лящання, а вона давилася від реготу і заливалася, заливалася (П. Загребельний). (і) сміх і го́ре (гріх, плач, сльо́зи, ли́хо і т. ін.). Одночасно смішно і сумно; трагікомічно. Сміх і горе було дивитись на те, що зажали Маланка з Гафійкою (М. Коцюбинський); — Чого ж сама на збори не прийшла? — Куди вже там бабі ходити на збори: і сміх і гріх (М. Стельмах); Щоб голова колгоспу та був без грошей, а його дочка, молода вчителька, без чобіт! І сміх і сльози (В. Кучер); — От щоб тебе з твоїми вигадками! І сміх і лихо з дурнем (Г. Квітка-Основ’яненко). (і) хоч би (хоча́ б, коли́ б і т. ін.) на сміх. Уживається для вираження вказівки на найменшу кількість чого-небудь або найменшу міру ознаки, виявлення і т. ін. чогось. — Як кувала я (Зозуля), за мною волочились, Тепер хоч би один на сміх (Л. Глібов); Прохав, молив… Хоча б хто на сміх написав (Б. Грінченко); Коли б тобі на сміх було де видно свічку (П. Гулак-Артемовський); // Просто так. Де я прихилюся, навіки засну. Ніхто не згадає, Не скаже хоть (хоч) на сміх: “Нехай спочиває, тілько (тільки) його й долі, що рано заснув” (Т. Шевченко). ку́рям (ку́рці, лю́дям) на сміх. Щоб викликати глузування. Як клином, ця звістка роздвоїла страйкарів .. почали, мовляв, так кінчаймо, доводьмо до ладу, а не курям на сміх (А. Головко); // Для глузування. — Затія твоя справді годиться курям на сміх,— огризнувся Кіндрат (А. Іщук). лу́скати / лу́снути від (зі) смі́ху. Дуже сміятися, реготати. Там, де інші дівчата лускали зо сміху, .. вона соромилася до сліз (О. Кобилянська); Лускали (дівчата) зо сміху, штовхаючи одна одну ліктем (О. Кобилянська); — Мадам Трюше в Ментоні лусне од сміху, як прочитає про цей наш .. вчинок у газетах (І. Нечуй-Левицький). ма́ло (ледь, ле́две і т. ін.) не ло́пнути (не покоти́тися (по́котом), не па́дати і т. ін.) від (зі) смі́ху (від ре́готу). Дуже сміятися; реготати. Весь базар мало не покотився покотом зі сміху (О. Довженко); — І сам мало не падаю від реготу (П. Колесник). ма́ло не поло́пати зо смі́ху (про всіх або багатьох). З дядька Дем’яна в танці злетіла спідниця — мало не полопали зо сміху (Є. Кравченко). не до смі́ху кому і без додатка. У кого-небудь скрутне становище. — Було нам тоді не до сміху. Ніч підняла завісу — .. біла симфонія снігу пливла над щоглами лісу (Л. Костенко). рва́ти / порва́ти кишки́ (зо (від) смі́ху (від ре́готу)). Дуже, до знемоги, до знесилення сміятися. А старший боярин, пан Бістряк, рве кишки зо сміху та біга по селу, та збира свій поїзд, щоб швидше на посаг молодих садовити (Г. Квітка-Основ’яненко); Раз... (О! сміху було! Хлопці аж кишки порвали від реготу) змалював він таки нашого отця Микити кобилу, та як же живо вчистив — так навдивовижу! (Г. Квітка-Основ’яненко); Хлоп’ята одповідають: “Ох, комік цей Цюпа, просто кишки можна порвати!” (Ю. Яновський). сміх застря́в у го́рлі в кого, рідко кому. Хто-небудь раптово перестав сміятися через щось. Сміх чомусь застряв у Каргата в горлі. Все тіло.. напружилось (Ю. Шовкопляс). сміх крізь сльо́зи, книжн. Стан, при якому під удаваною веселістю криються невдачі, переживання, терпіння, біль і т. ін. Могла б про “сміх крізь сльози” Згадати я при сім, Але вже сяя тема Давно обридла всім (Леся Українка). справля́ти смі́шки перев. з ким. Безтурботно, у веселощах гаяти час. Дука щасливий не спить: Добре йому у палатах під кришею Вина-горілочку пить. Любо йому в теплі вигріватися, смішки справляти з гістьми (П. Грабовський). справля́ти смі́хи (хи́хи) та ре́готи. Москалі .. лабузнились до Явдохи, а Явдоха справляла з ними сміхи та реготи… (Панас Мирний); Стояла (Тоня) в колі сержантів з полігона і хихи та реготи з ними справляла (О. Гончар). тро́хи не упа́сти зі (зо) смі́ху. Дуже розсміятися. — Та се,— бий тебе сила Божа! — Бородаїв син,— скрикнув один з москалів і трохи не упав зо сміху (Панас Мирний). як на сміх. Ніби навмисне. — Як на сміх, на хуторі не лишилося кінського хвоста. А який же я поліцай без коня? (О. Сизоненко).... смотреть

СМІХ

НАСМІ́ШКА (глузливий жарт, висміювання кого-, чого-небудь), ГЛУЗУВА́ННЯ, КЕПКУВА́ННЯ, ПО́СМІХ, НА́СМІХ рідше, ГЛУЗ перев. мн., розм., КПИ́НИ мн., розм.... смотреть

СМІХ

-у, ч. 1) Переривчасті, характерні звуки, які утворюються короткими видихальними рухами як вияв радості, задоволення, нервового збудження і т. ін. || ... смотреть

СМІХ

-у, ч. 1》 Переривчасті, характерні звуки, які утворюються короткими видихальними рухами як вияв радості, задоволення, нервового збудження і т. ін.|| ... смотреть

СМІХ

Laugh(ter); (тихий, придушений) chuckleзаразливий сміх — infectious laughterце курям на сміх — that would make a cat laughпідняти на сміх — to make fun... смотреть

СМІХ

Беруть його на сміх.Глузують з нього.Вам сміх, а мені біди міх.Вам жарти, а мені горе.За що сміх, за те й гріх.Народне вірування, що то є гріхом сміяти... смотреть

СМІХ

【阳】1) 笑, 笑声Сміх бере 令人发笑Заливатися сміхом 放声大笑Кишки рвати зо сміху 笑破肚皮Він не міг стриматися від сміху 他忍不住要关2) (用作谓语) 口可笑, 令人发笑Сміх та й годі! 真是可笑的... смотреть

СМІХ

1) смех; разг. пересмех (негромкий, сдержанный общий); (обычно мн. сміхи) смешки, разг. пересмешки (издёвки по поводу чего-н.) сміх бере [розбирає] — смех берёт [разбирает] заходитися, зайтися [заливатися, залитися и т.д.] сміхом [від сміху, зі сміху] — заливаться, залиться смехом, несов. смеяться захлёбываясь, покатываться со смеху [от смеха] не до сміху (кому) — не до смеха [смеху] (кому) як на сміх — как на смех; (к несчастью) как на грех 2) (в знач. сказ.: смешно) разг. смех, смехота, умора сміх та й годі — смех [смехота] да и только... смотреть

СМІХ

Iга-га, гагакання, ги-ги, гигикання, гигички, нересміх, пирскання, регіт, реготання, реготня, реготнява, смішки, ха-ха, хахакання, хлихи і хи-хли, хихи... смотреть

СМІХ

сміх:◊ порскати сміхом вибухати сміхом (ср, ст): Всі сміялися, навіть Дзьобатий, що переходив біля нас, тряс обвислим черевом і порскав сміхом (Нижанківський) ◊ сміх на за́лі (са́лі) дуже смішно (ст) – А що ж на те поліція? – Ха-ха! Сміх на залі. Поліція струже варіята і вдає, що нічого не бачить (Керницький) ♦ па́нський сміх – осі́нна погода про нещирість, лукавство (Франко)... смотреть

СМІХ

імен. чол. роду, тільки одн.смех¤ удаваний сміх -- искусственный смех

СМІХ

хихітня, с. регіт, реготня, регітня; ФР. жарт; (хто) посміховище; (з кого) глум; ПР. СЛ. марна праця, кн. безкорисне заняття; сміхотня, смішки; мн. СМІХИ, веселощі, розваги; (з кого) глузування; ід. СМІХ СМІХОМ, жарти жартами.... смотреть