Смотреть больше слов в «Українсько-польському словнику (Мар'яна Юрковського, Василя Назарука)»
ЗВІЛЬНЯ́ТИ (з роботи, посади); РОЗРАХО́ВУВАТИ (видавши платню); СКОРО́ЧУВАТИ (у зв'язку зі скороченням кількості працюючих); ВИГАНЯ́ТИ розм., ВИГО́НИТИ... смотреть
недок. скорочувати, док. скоротити1) to shorten; (слово) to abbreviate; (промову та ін.) to abridgeскоротити години праці — to shorten working hours2) ... смотреть
скороти́ти[скоротитие]-роучу, -отиеш; нак. -ти, -роут'іт'
СКОРОТИ́ТИ див. скоро́чувати.
Скоротити См. Скорочувати. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 140.
див. скорочувати.
Зьменшыццазьмяншаццаупрошчваць
【完】 见 скорочувати
Скороти́ти, -рочу́, -ро́тиш, -тять
{скороти́тие} -роучу́, -о́тиеш; нак. -ти́, -роуті́т.
зьменшыццазьмяншаццаупрошчваць
скороти́ти дієслово доконаного виду
зьменшыцца зьмяншацца упрошчваць
див. скорочувати.
техн. снижать, сокращать
сов. от скорочувати