Смотреть больше слов в «Українсько-польському словнику (Мар'яна Юрковського, Василя Назарука)»
ПЕРЕЛЮ́БЕЦЬ, бця, ч.Той, хто перелюбствує.– Ха-вав! Дід Махтей мовчать, вони теж уже його бачать, вони милуються з цього закоханого перелюбця (Остап Ви... смотреть
імен. чол. роду, жив.
-бця, ч. Той, хто перелюбствує.
Перелю́бець, -бця; -лю́бці, -бців і перелю́бник, -ка; -ники, -ків
див. звабник; коханий; легковажний
перелюбник, розпусник, п! БАБІЙ; (жінка) перелюбка, перелюбниця.
перелю́бець іменник чоловічого роду, істота
-бця, ч. Той, хто перелюбствує.
Adulterer, fornicator
перелюбець, -бця